19 | 08 | 2017

Прапор України: вірне розташування кольорів - золоте- згори!

Сьогодні державним прапором закріплено розташування кольорів, де блакитний колір є вверху.
Чи вірно це? Що цим накликається на Український нарід? Яким було розташування кольорів витоково?
Подаються три статті, відео на цю тему.

 

Перевернути прапор! (Євген Романишин)



Справжній український прапор започаткований Михайлом Грушевським в УНР.Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.

Тлумачення про синє небо й золоті ниви видається доволі примітивним. Воно сумнівне вже тому, вважає, наприклад, творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій МИЦКАН, що насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття – вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Логічно припустити, що лише сполучення «жовтий – згори, синій – знизу» відображає вічну симетрію – божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світоладу, катастрофу, за якої вода гасить вогонь...

Саме таку, золото-блакитну символіку і принесли було трипільці під час грандіозного переселення народу з Північного Причорномор’я за три тисячоліття до н. е., зокрема й до Індії, де вона збереглася до наших днів у первісному вигляді. Ця країна просто змережана таким барвосполученням. Але там ви ніде не побачите, щоби синє домінувало над жовтим... Отож пропонуємо ознайомитися з кваліфікованим дослідженням цієї теми, чиє резюме однозначно-вичерпно відповідає на запитання, якому бути Державному прапорові України – синьо-жовтим чи таки жовто-синім.

Якось ще на початку 1992 року китайська художниця Мао Мао попросила на одному мистецькому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб у щойно посталій самостійній Україні насамперед змінили розміщення барв на головному державному символі – синьо-жовтому прапорі. Бо, мовляв, якщо він і далі зоставатиметься таким самим, то під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, зрештою, крах. Адже синє зверху і жовте знизу, за словами мисткині, утворюють гексаграму «Пі». А це, згідно з класичною китайською Книгою перемін «і-цзин», – одна з чотирьох найгірших комбінацій. І розшифровують її так: «Будьте пильними й передбачливими. Не беріться за жодну важливу справу, бо вона швидше не збудеться, ніж збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без будь-яких підстав сваритеся зі своїми друзями».

Тоді як обернене розміщення барв, коли жовте розташоване вгорі, а синє – внизу, утворює цілковито іншу гексаграму «Тай», яка означає: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток».

Однак Л. Кравчук, котрого поети-нардепи переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді віджартувався: що корисне, мовляв, для китайця, те для українця – смерть і навпаки. А шкода. Бо, як бачимо, китайська художниця, схоже, мала слушність. Принаймні 15-літня історія нашої незалежності продемонструвала як у політичному, так і в соціально-економічному житті держави саме те, від чого застерігала Мао. Словом, «перевернутість» нашого прапора, яка спотворює езотеричну суть символу, дуже швидко далася взнаки Україні.

Жаль також, що радянські поети екс-комуністи, які тоді були головними радниками президента з питань державного будівництва, не відали чи не хотіли знати, що українська революція 1917 року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під жовто-блакитними, а не синьо-жовтими прапорами. І що саме це сполучення барв голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував для основного символу УНР.

Чому ж згодом гетьман Скоропадський і головний отаман Петлюра перевернули прапор, достеменно не з’ясовано й досі. Може, під впливом синьо-жовтої фани ЗУНР, ідеологи якої, очевидно, формували державну символіку за принципом «аби не так, як у поляків», у яких світліша (біла) смуга розміщена на національному прапорі вгорі?

Зрештою, хоч як, а про неприродність, небезпеку поєднання синього кольору над жовтим, окрім «І-цзин» (ще не було жодного випадку, щоби пророцтва з цієї книги не збувалися), свідчать також тлумачення значення барв та їхніх комбінацій з інших потаємних джерел. Скажімо, давню емблему створення світу з хаосу та боротьби і єдності двох протилежних засад зі східної філософії, відому як «Ян-Інь» передають цими кольорами. Жовте, або ж золоте, Ян означає «світло, тепло, небо, активність, чоловічий принцип, сонце». Натомість синє Інь символізує пітьму, холод, землю, пасивність, жіночий елемент, місяць. Що ж буває, коли земне й пасивне домінує (тобто розміщене зверху) над небесним і активним, мабуть, пояснювати зайве. З історії добре відомо, що ставалося з тими справами, рухами, країнами, які тривали, виникали, розгорталися під знаком такого протиприродного сполучення цих барв. Вони мовби наперед були запрограмовані на невдачу.

Або ж візьмімо Фен-шуй. За цією традицією, розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв – жовте над синім означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, сильного і гнучкого, що обіцяє розвиток, добробут, щастя.

Про це ж звістує й арійська традиція. Дослідники стверджують, що духовний вождь величного арійства Рама обрав своїм сакральним символом жовто-синій штандарт.
Це також демонструє природну зверхність духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). Тоді як розташування барв з точністю до навпаки, крім усього іншого, ще й перекручує святе ім’я Рама на Мара (примара, привид, або ж і зомбі, по-сучасному).

Ідеолог концепції «Переходу-IV» і редактор однойменного журналу Ігор Каганець каже, що «нинішній синьо-жовтий Державний прапор України не обіцяє їй нічого доброго, оскільки декларує збочене домінування пасивної матерії над активним духом. Хоча, треба сказати, він точно відповідає нинішньому тимчасовому станові деградації і духовної темряви в Україні». А спричинило такий стан якраз прийняття перекрученого символу замість правильного.

Власне, й за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати. Але ж ми бачимо, як користуються цим даром люди. А також знаємо, куди завела безвідповідальна свобода колишнього командира небесного воїнства на ім’я Денниця, що більш відомий як Люцифер.

За правилами ж геральдики, прапори зазвичай утворюють на основі гербів, які виникли раніше, ніж знамена. Отож барву верхньої смуги полотнища диктує колір самого знака, а нижньої – гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі – це білий орел на червоному тлі, то відповідно й прапор біло-червоний. Тому якщо герб України – жовтий тризуб на синьому полі (чи навіть якщо взяти герб Галицько-Волинського князівства – золотий лев на синьому тлі), то й прапор має бути жовто-синій, а не навпаки.

Світова філософська, політологічна й соціологічна думка не надто багато уваги приділяє питанню символів. І то не дивно, бо сучасне людство як цивілізація споживання – це так зване суспільство знаків. А знаки відрізняються від символів так само, як, скажімо, літера – від живого звука, який вона позначає. Відомий сучасний сербський філософ Светислав Басара, котрий доволі серйозно ставиться до порушеного питання, вважає, що «символ – це така річ, без якої дійсність є неповноцінною. Це своєрідні обмінні пункти, через які енергія вищої реальності спливає у світ явищ... А неправильна інтерпретація символу має, сказати б, корозійний вплив на дійсність».

Цікаво б у цьому ключі розглянути прапори інших держав і подивитись, образно кажучи, яку дійсність вони відбивають. Впадає в око, приміром, що в тих державах, які на своїх знаменах зберегли традиційні символи, наприклад, хрест (як-от у Швейцарії, скандинавських країнах, у Великобританії), реалії набагато кращі, ніж там, де обрали на роль національної символіки пентаграми й інші інфернальні символи. Скажімо, нині одне з перших місць у світі за рівнем життя посідає Норвегія, на державному прапорі якої зображено біло-синій хрест на червоному тлі. Серед останніх же країн за цим показником – Мозамбік, чиєю символікою є схрещені мотики й автомат Калашникова на тлі жовтої пентаграми.

Можна сказати: це тому, що Норвегія багата на корисні копалини, а Мозамбік зруйнований громадськими війнами. Але ж насправді все могло бути по-іншому: спочатку вибрали символи (відповідно хрест і автомат Калашникова), а вже потім як наслідок кому дісталися розквіт, а кому – постійні військові конфлікти.


Євген РОМАНИШИН      м. Івано-Франківськ   Джерело: http://otyniya.com.ua

 

 

ЯКИМ МАЄ БУТИ НАШ ПРАПОР? (Олег Мазурик)



Із початком легальної боротьби українців за свою незалежність, іще в Радянському Союзі, на вулицях наших міст замайоріли нові прапори - блакитно-жовті та жовто-блакитні (а також червоно-чорні Органі­зації українських націоналістів). Які їхні витоки, що вони символізують і як впливають, якщо впливають, на наше життя?
Свою точку зору на ці питання я викладаю як під дещо звичним, так і, мабуть, не зовсім звичним кутом.
ПОСЛУХАЙМО ІСТОРИКІВ

У суперечках як із доброзичливцями, так і з нашими опонентами було доведено, що най­більш поширеними, найбільш вкоріненими в нашого народу барвами є дві - жовта і блакитна. Проте ці кольори використовували не лише ті, для кого вони є національними, тобто не лише українці. Наприклад, таке сер­йозне міждержавне утворення, як Об’єднана Європа, використовує саме такі кольори у своїй символіці. Можливо, цьому є причина та якесь пояснення.
Проте повернімося до наших історичних барв. Читаючи вчергове праці визначного сучас-ного історика Володимира СЕР-ГІЙЧУКА, зокрема його статтю 
«Давайте не шукати зловісних кольорів», опубліковану 5 квітня 1990 р. в газеті «Молодь України», я помітив одну цікаву, як для мене, тенденцію в україн­ській історичній геральдиці. Жовте і блакитне поєднуються у певній послідовності, а не в режимі якогось хаотичного броу­нів­ського безладу.
Герб має два основні атрибути - символ і тло (фон). Випадків, коли кольором гербового символу є жовтий, а кольором тла (фону) - блакитний або синій, в українській геральдиці (згідно з дослідженнями СЕР­ГІЙЧУКА) налічується 28. Альтернативних їм прикладів, коли кольором символу є блакитний (синій), а кольором тла (фону) - жовтий, - лише 5. Загальне спів­відношення - 28:5 на користь саме жовтого символу і синього тла.
Неабияке значення, вважаю, має факт, що саме той історичний суб’єкт, завдяки якому ук­раїнська національна символіка найбільш гучно і належно заявила про себе, - Українська Народна Республіка, мав своїм прапором саме жовто-блакитне полотнище (вгорі - жовта смуга, внизу під нею - блакитна). Саме таке поєднання барв, як пише СЕРГІЙЧУК, «закріпив своїм високим авторитетом Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ».
Тобто бачимо чітку геральдичну традицію. Ось, як її пояснює професор СЕРГІЙЧУК у книзі «Національна символіка України» (Київ, 1992 р., с.83): «Підкреслимо, що перший прапор УНР - жовто-блакитний. І це відповідало вимогам геральдики. І не тільки тому, що золотий тризуб і львівський лев накладалися на синє поле, а відтак цей колір мав бути зверху. При виборі кольорів спеціалісти враховували те, що, згідно із законами геральдики, барви герба (золотого тризуба) розміщувалися у верхній (жов­тій), а барви щитового поля в нижній (блакитній) смугах. Але вже до цього само по собі склалося, що, створюючи різні емблеми як державного, так і масового вжитку, їх автори постійно зображували тризуб золотим у блакитному полі».
Поділяє цю думку і принципи такого підходу й інший науковець - кандидат історичних наук Василь ТКАЧЕНКО у статті «Українська національна символіка у пошуках форми та змісту» («Молодь України» від 2 та 3 серп­ня 1989 р.): «Згідно з правилами геральдики і прапорництва, - колір гербового тла (фону) переноситься в нижню частину прапора, а колір гербового символу - у верхню. Тобто, україн­ський прапор повинен бути дійс­но жовто-блакитним, таким, як це було затверджено Українською Центральною Радою в березні 1918 року з подачі її голови - видатного історика Михайла ГРУШЕВСЬКОГО».
Звичайно, був ще й блакитно-жовтий прапор Галичини в Австро-Угорській імперії. Пояснення цьому також маємо у Василя ТКАЧЕНКА в згаданій уже статті: «Головна Руська Рада проголосила у Львові у жовтні 1848 р. українськими емблемами герб Романовичів - золотого лева на блакитному полі. Згідно з геральдикою, це обумовлювало й кольори прапора: вгорі - жовтий знак лева, а знизу - блакитний колір. Саме такий порядок і був прийнятий, тобто прапор повинен був називатися «жовто-блакитний». Проте згодом із незрозумілих причин (можливо, під впливом 
австрійських кольорів - угорі чорний, а знизу жовтий) серед галичан поширилася назва прапора - «блакитно-жовтий».
Щодо блакитно-жовтого прапора гетьманату (у квітні-грудні 1918 р.), то його пояснено тим, що гетьман Павло СКОРОПАД­СЬКИЙ просто захотів замінити прапор Української Народної Рес­публіки якимось іншим, але яким, він ще не знав, то ж вирішив просто перевернути те, що вже було, - прапор УНР.
Сьогодні, коли наша держава має державний, офіційно затверджений малий герб - золотий тризуб на блакитному полі, вона повинна встановити й належний у такому разі державний прапор - саме жовто-блакитне знамено, і не порушувати ні своєї предківської традиції, ні законів геральдики та прапорництва…


ЗАСТЕРЕЖЕННЯ КИТАЯНКИ

Після того, як я здійснив дане дослідження, несподівано наткнувся на ще один цікавий аспект цього питання. Виявляється, крім наукового історичного підходу, може бути ще один.
2000 року одна із центральних газет подала цікаву статтю, в якій ішлося, що в Києві загинула китайська художниця Мао-Мао. Вона походила із роду каліграфів. Як сказано в статті, екстравагантна китаянка одного разу на одному з вернісажів, куди привели тоді ще Президента України Леоніда КРАВЧУКА, проігнорувавши його охоронців і свиту, дуже темпераментно і вимогливо попередила про те, що під таким прапором, як нині, Україна приречена на деградацію. На що останній просто дипломатично віджартувався.
Художниця-каліграф дуже сер­йозно стверджувала таке: «Символіка українського прапора - небо-чоловік угорі, земля-жінка під ним - відповідає одній із найгірших шестиграм «Книги перемін» - «Пі», яка віщує зра-ду та занепад. Переверніть прапор, -  наполегливо пояснювала китаянка, - створіть знак «Тай» (жовте зверху, синє внизу). В «Іцзині» він розшифровується чудовою оптимістичною фразою «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток». У вас така багата і гарна країна, але під таким прапором у неї немає перспектив!»

Звичайно, кожен має право вибору: вірити у все, що хоче, або не вірити ні в що. Проте чому б не взяти «Книгу перемін» («Іцзин») самому і не поглянути на все власними очима? Ми, на жаль, не маємо в руках усіх тверджень Мао-Мао і не знаємо, на основі чого вона знайшла відповідність між кольорами та шестиграмами. Проте прочитавши більш детальне пояснення ситуації, яке містить у собі ця шестиграма (гексаграма), особисто я був вражений. На мою думку, охарактеризувати полі­тичну, економічну і яку хочете ситуацію в Україні краще, ніж це робить ця стародавня книжка, описуючи зміст цієї шестиграми, неможливо. Дозволю собі досить довгі цитати із книги Стівена КАРЧЕРА «Іцзин для початківців», виданої в Москві 2000 року (сторінки 145-147).

 

ЩО Ж КАЖЕ «ІЦЗИН»?

Отже, шестиграма №12 називається «Пі» - «ЗАНЕПАД».
Логічний ряд: перешкода, порушене спілкування; занепад, замкнутість, зів’ялість, пізня осінь.
Пі (Занепад): закривати, зупиняти, перегороджувати дорогу; перешкода тощо. 
Образний ряд: «Велике відходить, мале приходить. (...) Вам перешкоджають ниці люди з дріб­ними цілями. В ситуації не­має нічого сприятливого. Якщо Ви спробуєте діяти, то натрапите на опір і зазнаєте невдачі. Ваші слова буде відкинуто. (...) Велике і важливе відходить; мале і незначне, пов’язане лише із цьогочасною вигодою, приходить. Це означає неможливість реалізації своїх планів. (...). Ситуація виникла не з Вашої вини. Ті, хто нині керують, думають тільки про свою вигоду. Поки що їх лінія переважає».

А тепер поглянемо, яку ситуацію несе шестиграма №11 «Тай», вона називається «РОЗ­КВІТ».
Логічний ряд: процвітання, поширення; великий достаток і гармонія; плодотворне спілкування; весна, цвітіння.
Тай (Розквіт): великий, видатний, заможний, успішний, мирний, родючий. І в такому ж ключі близько десяти значень.
Образний ряд: «Мале відходить, велике приходить. Щастя. Розвиток. Потік духу приносить радість, досконалість і процвітання. Ви поєднані з цим потоком. (...) Все мале та незначне відходить; усе велике і значне приходить. (...) Шлях відкритий. Початкове (споконвічне) здійснення перетворюється 
в остаточне здійснення. (...)» 
І т.д.
Символ: небо і земля поєднуються. Розквіт.
І далі: «Шляхетна людина користується часом розквіту, що­би здійснити шлях Неба і Землі. Шляхетна людина використовує умиротворення, щоби відно-вити справедливість серед під­даних».
ПРЯМО ЧИ ДОГОРИ ДРИГОМ?

Звичайно, поставитися до цієї інформації кожен може по-своєму. Проте, як на мене, вона за­слуговує на інтерес і певний аналіз, хоча б там, де опис ситуації з мудрої стародавньої книги досить точно збігається з нашою політичною, економічною і, взагалі, якою хочете, із життєвою дійсністю.
Крім того, істотним є ще один аспект проблеми. Яке значення має пряма чи перевернута позиція символу? Візьмемо, наприклад, давні символи - руни, які досить непогано збереглися серед європейців у скандинавських народів, і колоду карт для ворожіння, де значення кожної карти написано буквально на ній самій. Як твердить відповідна література, із 24 рун 8 рун мають однаковий вигляд зверху і знизу. 16 рун мають або пряму, або перевернуту позиції. Отож, коли одна із цих 16 рун перебуває у прямій позиції, то вона несе в собі позитивну ін­формацію, а коли вона перевернута, - то негативну. Наприклад: руна F (FEHU) - прямо: благополуччя, фінансові здобутки, комфорт, родючість. Перевернуто - начебто ті ж самі значення, але із негативним знаком: втрата матеріальної стабільності або маєтку, безпліддя. Або руна W (WUNJO): досконалість, сміх, щастя, благополуччя, товарись­кість - прямо. Дисгармонія, порушення взаємостосунків, страждання - перевернуто. І т.д.
Така ж сама ситуація і з картами. Якщо, наприклад, червова дев’ятка прямо означає ра­дість, то ця ж сама дев’ятка перевернуто означає розчарування. 
Навіть, звернувши увагу, побачимо, як у деяких художніх і не зовсім фільмах послідовники сатанізму використовують не якісь там вишукані злостиві символи, а звичайний християнський хрест, тільки обов’язково перевернутий.
Я вважаю, що ми повинні серйозно підійти до правильного розташування кольорів на нашому прапорі, аби не сказали про нашу боротьбу за свій прапор мовляв: «Якщо вже так хочете мати свій національний прапор - то нехай уже буде по-вашому, візьміть уже його, тільки перевернутий».
Свої висновки про правиль­ність розташування саме жовтої смуги вверху, а синьої - внизу я роблю виходячи з першої, історично-геральдичної, частини дослідження. З другої частини дослідження робити висновки не буду.
Вважаю, що все одно рано чи пізно питання правильної поляризації кольорів нашого національного прапора буде розглянуто компетентними українсь-кими патріотичними колами на належному рівні, і буде прийнято правильне рішення.


Олег МАЗУРИК, м.Кам’янець-Подільський.  Джерело: http://podolyanin.com.ua

 

 

Жовто-блакитний чи синьо-жовтий? (Ігор Каганець)
 

Серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. Це неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд.
Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним». На мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) це значить, що жовтий колір є головним (тому в описі прапору він називається першим по черзі, зображається вгорі і використовується для зображення Тризуба-Трійці), а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображається внизу прапора і використовується на гербі як тло).

З сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакитний — пасивне, вологе, консервативне начало, яке потребує активізації та одухотворення. Тому жовто-сонячний колір українського прапору позначає Творця і божественну активність, а блакитний — створену ним матерію, наш земний світ.

Якщо на прапорі вгорі зображається колір духовно-божественного начала, то це значить, що саме воно визнається головним, домінуючим — і це відповідає природному стану Всесвіту, створеного Творцем.

Нинішній прапор України називається синьо-жовтим, тому верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня — жовтою (допоміжний колір). Тому, згідно з законами геральдики, на державному гербі мав би зображатися синій Тризуб на жовтому тлі. Проте в дійсності ми маємо жовтий Тризуб на синьому тлі — і це вірно. Але тоді головний, жовтий колір має бути угорі нашого прапору, а не навпаки.

З сакральної точки зору зображення на національному прапорі синього над жовтим означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним, творіння над Творцем. Такий світогляд суперечить природному стану Всесвіту і є запереченням його Творця, відповідно, такий світогляд є брехливим і руйнівним, а оскільки найбільшим брехуном і батьком брехні є диявол, то такий збочений світогляд коректно назвати диявольським. Відповідно, синьо-жовтий прапор, який відбиває диявольський світогляд, також коректно назвати диявольським. Зауважимо, що цей прапор відбиває нині існуючий у державі стан перевертання природного порядку та домінування безбожності, об’єктивними проявами якого є вимирання українського народу (понад півмільйона щороку), зростання кількості самогубств та абортів, поширення алкоголізму та наркоманії, генетичне і культурне виродження.

Захисники синьо-жовтого прапора стверджують, що синє — це небо, а жовте — це пшеничне поле. Українці є хліборобською нацією, тому її природним символом є синьо-жовтий прапор.

По-перше, небо буває синім надзвичайно рідко, адже у сонячний день воно зазвичай блакитне (тож для позначення неба і пшениці прапор мав би бути блакитно-жовтим). Насправді ж синій колір на нинішньому прапорі України є не символом неба, а рудиментом червоно-синього прапору УРСР.

По-друге, українці є нацією не лише хліборобів, а також священиків і воїнів. Більше того, дух священиків і священних воїнів (брахманів і кшатріїв) є домінуючим, адже навіть буденна сільськогосподарська діяльність традиційно здійснювалась українцями як священнодійство, життєтворчий ритуал. Зведення українського світогляду до селянської праці є засобом інформаційно-духовної війни на послаблення української нації.

Нас не задовольняє існуючий стан в Україні. Ми розуміємо, що стабілізація існуючого стану означає стабільне вимирання українського народу і його розпорошення за межами рідної землі. Потрібно зламати ці негативні тенденції і здійснити суттєві зміни. Проте серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного імпульсу, з оновлення свідомості, з відновлення правильного розуміння природи Всесвіту, з відновлення зв’язку («ре-лига», релігія) між божественним і людським. Відновлення ж правильного світогляду неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд.



Ігор Каганець, http://observer.sd.org.ua

 

 

Відео  до теми

 

Звичайно, варто добре рзуміти, що не все тут може бути відповідним достовірності,
Зокрема, історія прапора виводиться лише! з "часів Богдана Хмельницького", як і уся історія державності України, - де все, що більше 1000 років - під негласною, але жорсткою забороною  історикам і археологам для дослідження. Причини - відомі.
А походження жовто-блакитного  прапора ще з часів спільної культури індо-європейських народів є не загальновідомою лише в Україні. Це прапор Рами, описаного у "Ведах". Тому наш, український прапор має історію 3-5 тисяч років і коріння має ще з часів, описаних у "Ведах" - а можливо, і раніше.
І кольори - жовто (золотий) зверху - блакитний.

 

"У Пошуках Iстини - Таємний Код Прапора України" ч1 з4х

 

"У Пошуках Iстини - Таємний Код Прапора України" ч2 з4х

 

"У Пошуках Iстини - Таємний Код Прапора України" ч3 з4х

 

"У Пошуках Iстини - Таємний Код Прапора України" ч1 з4х

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud434.jpg
Свята наша земля
pryr51.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.