24 | 09 | 2017

Дуб - дерево Роду, оберіг народу

Дуб - священне дерево українців

Серед священних дерев українців найпочесніше місце займає дуб. Недаремно його вважали "царем дерев". Дуб часто порівнюють зі Світовим деревом, його ще називають деревом Роду, а у його густій кроні, за давніми повір'ями, живе "цар птахів" (орел, сокіл). У давні часи дуб був святинею, храмом, місцем, де здійснювались релігійні обряди.

 

Наші предки вважали дуб деревом Перуна-громовержця, символом мужності, чоловічого начала. Перун у наших предків був Богом справедливості, честі, вояцтва, грому та блискавки, втілення чесного суддівства, правди і праведної борні. 

 

Зміст

  • 1.  Символіка дуба в українців

  • 2. Символіка дуба в різних народів і традиціях

   Походження і етимологія назви

    Святість дуба

    Дуб - символ довголіття і мощі

    Символіка дуба в стародавньому Єгипті

    Символіка дуба у кельтів

    Символіка дуба у друїдів

    Символіка дуба у слов'ян

    Символіка дуба в античності

    Дуб у християнській символіці

    Символіка дуба в астрології

    Дуб як алхимічний символ

    Дуб у військовій символіці

    Дуб у геральдиці

    Колірна гама в геральдичних зображеннях дуба

    Прикмети і ворожіння пов'язані з дубом

    Комплекс негативних значень

    Інші значення

 

Символіка дуба в українців

 
  • Дуб - Перунове дерво. Чури, кумири, скульптурні дерев'яні зображення Богів (особливо Перуна) - є переважно з дуба.
  • Дубові гаї, як природні так і особливо ті, які насаджені над могилами рідних, що відійшли у Вічність- є священними.
  • Дерево дуба - використовувалось для спалення загиблих славних воїнів .
  • Дубовий вінок на Купала - чарівний, дає силу, мужність, довоголіття, щастя. 
  • Довгий час слова дуб і дерево вважалися синонімами. Більше того, дуб визнавався як головне, справжнє дерево.
  • Дуб  є  символом захисту і оборони.
 
     Як вважають мовознавці, первісною назвою дуба було індоєвропейське "perk", що частково збереглося в імені Бога - Perun. Назва "дуб" означає власне "дерево". Санскритське Purus'a - чоловік, герой, рід людський, світовий дух, а також Бог, що втілює чоловіче начало. Він тотожний також грецькому Зевсові, частково римському Юпітерові, скандинавському Одину. В прадавніх русичів Перун має божественно-природне походження і означає силу небесної енергетики (електрики), яку Сварог дає людям для посилення їхньої життєвої сили. Слово "перун" існує в українських діалектах як синонім блискавки і грому. Наприклад, у Карпатах є вислів "Бодай тя Перун вдарив". Цей же корінь мають дієслова "перти, уперти, періщити, уперіщити": "дощ уперіщив". Цей Бог залишив на слов'янських землях чимало географічних назв: Перунова Рінь (на Дніпрі), село Перунове, урочище Перуни ( на Черкащині). В Болгарії є чоловіче ім'я Перун, жіноче - Перуніка. 
 
     Перунова Рінь знаходиться неподалік Хортиці в Запоріжжі, звідки сяяла слава запоріжських козаків. На острові, який у давні часи називався Хортич, колись було Перунове капище, де молилися Богам русичі князя Святослава перед походами. Це йому воїни наших предків давали клятву на вірність Батьківщині. Тут, за легендами, й загинув хоробрий князь - захисник Віри Предків. Радянська влада в 1927 році дощенту знищила святу могилу славетного князя.
 
     У договорах русів з греками воїни князя Ігоря складали присягу Перунові як покровителеві війська. В цих договорах на позначення сповідників руської (рідної) віри вживали слова "руси, русини" на противагу "християнам" (грекам - "не русам"), тобто ще побутувало уявлення про етнічність віри як своєї на противагу чужій, хоча вже частина русів була охрещена. Слова ж присяги були суворими як клятва воїнів і цілком в язичницькій традиції: "...Якщо ж переступить (порушить присягу) хто-небудь із країни нашої, чи князь, чи інший хто, чи охрещений, чи нехрещений, - хай не має він од Бога помочі і хай буде він рабом в сей вік і в будучий, ...йому належить від оружжя свого померти і хай буде він проклят Богом і Перуном, якщо переступить свою клятву".
 
      Так як звертання до Перуна як Бога  попи не могли викрінити у свідомості нашого народу, у християнстві прейменували Перуна на ізраїльського Іллю-пророка - лютого ненависника язичників, який зарізав триста жерців з найголовнішим жерцем ( за "Словом нікоєго христолюбця"), чи 850 жерців (за Біблією), щоб викликати дощ. 
 
      Наші волхви і відуни користувалися книгами "Громниками", за якими передбачали події залежно від фази місяця, в якій гримів грім. Перший грім навесні вважався цілющим на здоров'я. Цілющими також були так звані "громові стріли" - камінчики, пробиті блискавкою: вода, перелита крізь утворену блискавкою дірочку, вважалась освяченою і використовувалась для лікування. Такі камінчики в Карпатах називають "Перуновими топірцями" (записано Іваном Франком). Карпатські язичницькі храми і святилища існували ще кілька століть після офіційного впровадження християнства.
 
      Ще в ХХ ст. молодята здійснювали весільний обряд трикратного обходу навколо дуба, навіть після церковного вінчання. Дуб шанують за міцність, красу, довговічність. "Міцний, як дуб", - кажуть про сильного чоловіка. Освячені на Перунів день (20 липня) жолуді використовують у магії родючості і шанують як чоловічі обереги, які носять на шиї в ладанках або зашивають в одяг. В цей день жінки віншують чоловіків вінками з гілочок дуба. Вінки чоловіки зберігають протягом року до наступного свята і використовують в разі потреби для зміцнення організму (кілька листочків до чаю або додають у купіль). Листя дуба жінки використовують в оздоровчій магії для своїх чоловіків та синів, щоб вони були міцними та дужими. Напар з листя мати доливає синам до купелі, замовляючи при цьому:
      Гой, Дубе, Дубе, мій діду любий!
      Ходи в господу до нашого роду,
      на наших синів дай свою силу, 
      щоб злії духи їх не косили.
      На наших синів дай свої м'язи,
      щоб злії духи не рвали в'язи.
      На наших синів дай свої моці,
      щоб були з Перуном на кожному кроці!
 
     Перуна уявляли струнким, срібноголовим, золотовусим чоловіком з луком і стрілами в руках. У Радзивилівському літописі є малюнок статуї Перуна, який стоїть на високій колоні зі списом і щитом. Біля статуї Перуна завжди палало вогнище, "живий вогонь", який підтримували постійно. З опису Володимирового пантеону дізнаємося, що кумир Перуна мав людську подобу: дерев'яний тулуб, залізні ноги, срібну голову, золоті вуса.
 
     Існує повір'я, що дерево, в яке ударив Перун, не можна використовувати для будівництва, але воно придатне для виготовлення музичних інструментів. Блискавка (ще в народі називають її Перуницею) найчастіше попадає з усіх дерев саме в дуби - 54 зі 100 ударів. В тополю - 24, ялину - 10, сосну - 6, бук - 3, липу - 2, акацію - 1.
     Історичні відомості про священні дуби маємо з Х ст. Так, у хроніці Костянтина Багрянородного описано священний дуб на о. Хортиця. У "Слов'янській хроніці" Гельмольда повідомляється про священні дуби, які росли біля храмів полабських слов'ян ще в ХІІ ст. Герборд подає відомості про священний дуб у Щечині (у поморських слов'ян). У всіх описаних священних дубах, на думку народу, перебуває сам Бог Перун ( у полабських слов'ян - Прове). На культ священних дубів у Київській Русі вказують знахідки в ріках Десні й Дніпрі поблизу Києва й Чернігова.
     Тисячолітні дуби ростуть зараз ще в декількох місцях України, зокрема в Холодному Яру біля с. Мельники, де я недавно побувала. Цей дуб Максима Залізняка має вже понад 1240 років. Біля нього освячували мечі для боротьби з ворогом гайдамаки і козаки. Ще й у ХХ столітті в Холодному Яру не могли встановити московську владу до 1924 року, бо як тільки червоні окупанти підходили до Холодного Яру, дзвін мотринського монастиря піднімав холодноярівців на боротьбу з ворогом. Дух волі і енергію для воїнів-захисників випромінює ця земля, а тисячолітні і столітні дуби є її оберегами.
 
      На жаль, такими давніми дубами не може похвалитись Львівщина, бо вже при нашій, не окупаційній владі, винищувались столітні дуби на догоду амбіціям деяких чиновників та "професорам" від лісництва. Тому наші галицькі нащадки не скоро будуть мати свого дуба-оберега, який би піднімав дух свободи, пробуджував народ від багатолітньої сплячки для спротиву проти своїх гнобителів та давав енергію для підняття з колін і з добровільного рабства. Дерево, якому судився довгий вік, стає священним. Так, на Рівенщині є дуб, якому близько 1300 років. Це найстаріше дерево в Україні. Священними також вважають дерева, з якими пов'язані історичні постаті та легенди. В с.Верхня Хортиця до недавнього часу ріс дуб, під яким відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Ілля Рєпін, Микола Лисенко. Цьому дубові було 800 років Нині цей дуб і музей, який був заснований поруч, уже перестали існувати. Але на Хортиці посаджено 2000 дубків з жолудів цього історичного дуба-велетня. Є надія, що і Перуновий Дух нашого народу також з часом відновиться.
 
     Звичай шанувати священні дерева міцно увійшов до ментальності наших пращурів. Прадавні українці, слов'яни, оріяни шанували свого захисника, складали славлення.
Ось приклад такого славлення- оберега:
     Стану перед Дубом, Перуна покличу:
     Прийди - прийди, Перуне, прийди - прийди грізний,
     З силами Перуновими, Блискавками ясними,
     Землю освяти громами рясними,
     З Алатир-каменю вогню викреши, 
     Вогню викреши - світло запали.
     Іду я Світлом Перуновим захищена,
     Горить Ведогонь у душі моїй.
     Сили ворожі мене оминають, Дажбожу онуку не чіпають,
     Бо сила зі мною Божеська -- Перуничі-витязі громи могутнії,
     Вони воріженьків відганяють, Блискавками спопеляють,
     Слава Богам Рідним та Предкам Світлим!
 
     Зараз вводиться святкування свята Перуна на 20 липня, та свята Перуниці - 22 липня, де дуб є основою цього свята. 
Відбуваються славлення громад з нагоди цих свят та козацькі таборування. Молодих козаків приймають в Перунове військо аби захищали рідну землю від ворогів.

 

 

Символіка дуба в різних народів і традиціях

 

«І дуб колись був крихтою, колискою йому служив маленький жолудь ... Більше, величніше його не було дерева в усьому лісі. Вершина його високо підносилася над усіма деревами і була видна з моря здалеку, була прикметою для моряків ... У гілках дуба гніздилися лісові голуби, кувала зозуля, а восени, коли листя його здавалися викувані з міді, на гілки сідали і інші перелітні птахи ... »- так описує це дерево Ганс Християн Андерсен у своїй казці« Останній сон старого дуба »( 2).

І це дуже показовий уривок, бо в ньому є практично вся гама символічних значень і розумінь, які отримав цей лісовий гігант за історію свого існування на землі, а саме: довголіття, походження великого з малого, пишність і міць, священне значуще місце, заступництво і притулок , слава і навіть жертва. Придивімося ж до них уважніше, і розглянемо у всіх подробицях.
 

Походження і етимологія назви

 
Індоєвропейський корінь слова «дуб» тотожний кореня слова «дерево».
 

Святість дуба

 
У багатьох народів дуб присвячувався богам: Зевс у греків, Юпітер у римлян, Тор у германців, Перкунас у литовців, Дубобог у японців, Прове у балтійських слов'ян. А в Ромове древні пруси окропляли священний дуб кров'ю жертовних тварин і поклонялися в його образі відразу трьом богам.
 
У литовців і германців дуб підчас заміняв храм, бо в його дуплах могли сховатися до сотні людей.
 
Жителі Палестини ховають під дубами своїх пророків і святих. Так само роблять і суфії, які до того ж прикрашають їх гілки клаптиками одягу.
 
В Англії дуже довго вважалося, що зрубати дуб - це фатальний гріх, хоча всі інші дерева можна було заготовляти без обмежень. Він використовувався тільки для священних багать. Дуб вважався деревом, яке може зцілювати і передбачати.
 
З введенням ж християнства почалося повсюдне знищення дубів як головного предмета язичницьких культів.
 
І лише в епоху Відродження знову входять в ужиток емблеми, пов'язані з дубом. Хоча іноді дубовий лист можна бачити і в готичних орнаментах.
 
І досі існує переказ, за яким у скептика, який засумнівався у святості дуба і відрубав його гілка відсохнула рука.
 

Дуб - символ довголіття і потужності.

 
Повсюдно дуб вважається символом довголіття і потужності. І це не дивно. Адже дуби відомі з найдавніших геологічних епох. Ці дерева сучасники мамонтів та інших вимерлих тварин. Вони можуть жити до 2,5 тисяч років, а зрілість дуба настає тільки в 150 років. Дуби виростають до 30 метрів у висоту і до 25 метрів в окружності. До 18 століття дуби віком кілька сотень років вважалися в Північній і Східній Європі звичайною справою.
 

Символіка дуба в Стародавньому Єгипті

 
Згідно «Книзі Мертвих» дуб відповідає п'ятій годині нічного шляху сонячної барки Ра.
 

Символіка дуба у кельтів

 
Кельти як і германці шанували дуби, на яких росла омела. Під дубом вони приносили людські жертви.
 
 
Сама назва друїди ймовірно походить від слова «dru» - дуб.
 
У гороскопі друїдів дубу присвячено 21 березня - день весняного рівнодення. Крім того, друїди поїдали жолуді напередодні пророкувань. У дубових гаях вони здійснювали свої богослужіння.
 
До найбільш священним з обрядів друїдів ставився обряд зрізання з дуба гілки омели, яка вважалася панацеєю від усіх хвороб і нещасть. Його виробляли в повний місяць. Друїд в білих одежах приносив у жертву дубу двох білих биків, заколюючи їх у сіни дерева. Потім спеціальним золотим серпом зрізалася з дуба гілку омели.
 

Символіка дуба в античності

 
У Древній Греції дуб був присвячений Зевсу Громовержця. Можливо, це пішло від того, що за спостереженнями в дуб найчастіше потрапляла блискавка (це увійшло навіть до приказки).
 
Греки вважали, що через шелест листя дуба Додони Зевс передавав свою волю. Гілками дуба прикрашалися його храми і, можливо, звідси бере свій початок використання дуба як символу мужності, доблесті, сили і потужності.
 
Знаменита палиця Геракла була зроблена з дуба.
 
Римляни присвячували дуб Юпітеру. На острові Немі вони почитали керовану лісовим царем дубовий гай.
 
Крім того, в античності дуб вважався місцем проживання особливих німф - дріад (від грец. Drys - дуб).
 
Дубовий вінок біля древньоіталійським правителів вважався символом сановного гідності.
 

Дуб у юдохристиянській символіці

 
В містеріях Бог-батько часто виступав під ім'ям або у формі дуба. 
Впавший  ж стовбур дуба, потоптаний ногою Св. Боніфація - алегорія нищення  язичників ( природовідповідної духовності, що дана самим Богом різним народам) юдейським Єговою, що виступає в християн під назвою "Бог".
 

Символіка дуба в астрології

 
В астрології дуб відповідає зодіакальному знаку Лева.
 

Дуб як алхімічний символ

 
В алхімії дуб - терії, порожній усередині дуб, означає бочку, спеціальний посудину для бродіння і очищення елементів. Згідно з «Фігурам Авраама єврея» - це знак плавильного горна.
 

Дуб у військовій символіці

 
Дубова гілка, дубовий вінок або гірлянди використовуються у військовій уніформі як емблеми доблесті і сили.
 
У часи нацистів дубове листя використовувалися як нагородні, почесні та орденські атрибути.
 

Дуб у геральдиці

 
У Російській Федерації  дубова гілка почала застосовуватись  з кінця 19 століття. 24 липня 1882 вона була внесена до великий державний герб як лівого боку вінка, тоді як праву гілку становила лаврова гілка.
 
У  геральдиці СССР дубова гілка і лист застосовувалися як емблематичні зображення на медалях, орденах, значки, пам'ятниках військової доблесті і монетах випуску 1922-1991 років.
 
Дубові листи внесені до з'єднану емблему військової організації країн Варшавського договору.
 
У Німеччині дубовий лист використовувався в якості емблеми починаючи з середньовіччя і аж до новітнього часу. Трактувався він класично - як емблема доблесті, причому не тільки військової, але і трудової.
 
Колірна гама в геральдичних зображеннях дуба
 
Колір жолудів - зелений, золотий, коричневий, червоний або пурпурний.
 
Колір листя - зелений, срібний або золотий.
 
 

Прикмети і ворожіння пов'язані з дубом

 
Якщо листя дуба скручуються - то це до посухи (Уельс).
 
Знайдеш хробака в жолуді - до бідності, а павука - до хвороби (Англія).
 
Взяти два жолудя, назвати іменами закоханих і опустити в таз з водою. Якщо, плаваючи, вони зійдуться - це до весілля (Англія).
 
Щоб зняти головний біль - вбей цвях у гілку дуба (Корнуолл).
 
У день літнього сонцестояння треба мовчки потерти рукою шматочок дуба і він буде зцілювати всі твої хвороби.
 
У Росії за допомогою дуба заговорювали зубний біль, дитячі хвороби і горлові.
 
Листю дуба приписувалася здатність зачаровувати і втихомирювати левів.
 
Дубова зола вважалася оберігає від хлібної іржі.
 
Грецькі заклинателі вірили, що за допомогою дубової гілки можна викликати дощ.
 
Дубовий стовп у купі гною застосовувався для відлякування змій.
 

Інші значення

 
Дуб з жолудями - емблема зрілості, повної сили.
 
Дуб без жолудів - емблема юної доблесті.
 
У німецьких карткових іграх жолудь використовується як знак масті.
 
Жолудь є символом чоловічого статевого органу і використовується в цьому значенні як амулет.
 
У Вальтера Скотта вирваний дуб на щиті Айвенго означав втрату спадщини.
 
 
Хотілося б відзначити, що емблема дубового листа - це воістину позачасовий, позакласовий і справді міжнародний символ, тісно пов'язаний з поняттями мужності, доблесті і честі.
 
Завершуючи ж розмову про одне з найпрекрасніших символів в людській культурі, я знову звернуся до казки Андерсена:
 
«Вершина дуба гойдалася в пориві тужливого томління, дивилася вниз ... І ось крізь хмари проглянули зелені верхівки лісу! Дуб побачив під собою інші дерева ... кущі та трави теж. «Ні, до чого ж добре, просто не віриться! - Радів старий дуб. - Вони всі тут зі мною, і малі і великі! Жоден не забутий! Чи можливо таке блаженство? »« На небесах все можливо! »- Прозвучало у відповідь» (4).
 
 Так це дерево стає символом центру світу, його сакральної віссю, до якої прив'язані, і за якою тягнутися всі інші живі істоти у всесвіті, прообразом батька, оберігає, що веде за собою і зводить на новий рівень космічного досконалості провідника.
 
А вам ніколи не буває страшно? - Запитала Аліса. - Ви тут зовсім одні, і ніхто вас не охороняє ...
- Як це "одні"? - Сказала Роза. - А дуб на що?  
Л. Керролл (5).
 
 

Примітки:

1. Родослава День.  "Дуб - дерево Роду, оберіг народу" http://duhvoli.com.ua/index.php?article=22
 
2. Г.Х. Андерсен. Казки та історії. Пер. з дат. Т. 2 Вид-ва "Художня література", Ленінград, 1969, С.54
 
3. В.В. Похлебкін. Словник міжнародної символіки і емблематики. М., 1995, С. 149
 
4.Г.Х. Андерсен. Казки та історії. Пер. з дат. Т. 2 Вид-ва "Художня література", Ленінград, 1969, С.55
 
5. Л. Керролл. Аліса в країні чудес. Аліса в Задзеркаллі. Казки. Мінськ "Юнацтво", Іжевськ "Урал-Бісі", 1992, С. 109
Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud289.jpg
Свята наша земля
pryr1.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.