23 | 03 | 2017

Музика на слова Т. Г. Шевченка

Відео сучасних гуртів і виконавців, які поклали музику на твори Т. Г. Шевченка


Гурт "КОМУ ВНИЗ"


Розрита могила

Світе тихий, краю милий,  
Моя Україно,  
За що тебе сплюндровано,  
За що, мамо, гинеш?  
Чи ти рано до схід сонця  
Богу не молилась,  
Чи ти діточок непевних  
Звичаю не вчила?  
«Молилася, турбувалась,  
День і ніч не спала,  
Малих діток доглядала,  
Звичаю навчала.  
Виростали мої квіти,  
Мої добрі діти,  
Панувала і я колись  
На широкім світі,  
Панувала… Ой Богдане!  
Нерозумний сину!  
Подивись тепер на матір,  
На свою Вкраїну,  
Що, колишучи, співала  
Про свою недолю,  
Що, співаючи, ридала,  
Виглядала волю.  
Ой Богдане, Богданочку,  
Якби була знала,  
У колисці б задушила,  
Під серцем приспала.  
Степи мої запродані  
Жидові, німоті,  

Сини мої на чужині,  
На чужій роботі.  
Дніпро, брат мій, висихає,  
Мене покидає,  
І могили мої милі  
Москаль розриває...  
Нехай риє, розкопує,  
Не своє шукає,  
А тим часом перевертні  
Нехай підростають  
Та поможуть москалеві  
Господарювати,  
Та з матері полатану  
Сорочку знімати.  
Помагайте, недолюдки,  
Матір катувати».  

Начетверо розкопана,  
Розрита могила.  
Чого вони там шукали?  
Що там схоронили  
Старі батьки? Ех, якби-то,  

Якби-то найшли те, що там схоронили,  
Не плакали б діти, мати не журилась.  

«Розрита могила» — вірш Тараса Шевченка, написаний 9 жовтня 1843 в Березані.                                

Детальніше про вірш: http://uk.wikipedia.org/wiki/Розрита_могила


Стоїть в селі Суботів

                                                                                 
 

Стоїть в селі Суботові  
На горі високій  
Домовина України,  
Широка, глибока.  
Ото церков Богданова.  
Там-то він молився,  
Щоб москаль добром і лихом  
З козаком ділився.  
Мир душі твоїй, Богдане!  
Не так воно стало;  
Москалики, що заздріли,  
То все очухрали.  
Могили вже розривають  
Та грошей шукають,  
Льохи твої розкопують  
Та тебе ж і лають,  
Що й за труди не находять!  
Отак-то, Богдане!  
Занапастив єси вбогу  
Сироту Украйну!  
За те ж тобі така й дяка.  
Церков-домовину  
Нема кому полагодить!!  
На тій Україні,  
На тій самій, що з тобою  
Ляха задавила!  
Байстрюки Єкатерини  
Сараною сіли.  
Отаке-то, Зіновію,  
Олексіїв друже!  
Ти все оддав приятелям,  
А їм і байдуже.  
Кажуть, бачиш, що все то те  
Таки й було наше,  
Що вони тілько наймали  
Татарам на пашу  
Та полякам... Може, й справді!  
Нехай і так буде!  
Так сміються ж з України  
Стороннії люди!  
Не смійтеся, чужі люде!  
Церков-домовина  
Розвалиться... і з-під неї  
Встане Україна .  
І розвіє тьму неволі,  
Світ правди засвітить,  
І помоляться на волі  
Невольничі діти!..  

21 октября 1845,  
Марьинское  
Джерело

слова з акордами: http://www.pisni.org.ua/songs/21063.html


До Основ'яненка

Б'ють пороги; місяць сходить, 
Як і перше сходив... 
Нема Січі, пропав і той, 
Хто всім верховодив! 
Нема Січі; очерети 
У Дніпра питають: 
«Де то наші діти ділись, 
Де вони гуляють?» 
Чайка скиглить літаючи, 
Мов за дітьми плаче; 
Сонце гріє, вітер віє 
На степу козачім. 
На тім степу скрізь могили 
Стоять та сумують; 
Питаються у буйного: 
«Де наші панують? 
Де панують, бенкетують? 
Де ви забарились? 
Вернітеся! дивітеся — 
Жита похилились, 
Де паслися ваші коні, 
Де тирса шуміла, 
Де кров ляха, татарина 
Морем червоніла — 
Вернітеся!» — «Не вернуться! 
Заграло, сказало 
Синє море.— Не вернуться, 
Навіки пропали!» 
Правда, море, правда, синє! 
Такая їх доля: 
Не вернуться сподівані, 
Не вернеться воля, 
Не вернуться запорожці, 
Не встануть гетьмани, 
Не покриють Україну 
Червоні жупани! 
Обідрана, сиротою 
Понад Дніпром плаче; 
Тяжко-важко сиротині, 
А ніхто не бачить... 
Тілько ворог, щ.о сміється... 
Смійся, лютий враже! 
Та не дуже, бо все гине,— 
Слава не поляже; 
Не поляже, а розкаже, 
Що діялось в світі, 
Чия правда, чия кривда 
І чиї ми діти. 
Наша дума, наша пісня 
Не вмре, не загине... 
От де, люде, наша слава, 
Слава України! 
Без золота, без каменю, 
Без хитрої мови, 
А голосна та правдива, 
Як господа слово. 
Чи так, батьку отамане? 
Чи правду співаю? 
Ех, якби-то!.. Та що й казать? 
Кебети не маю. 
А до того — Московщина, 
Кругом чужі люде. 
«Не потурай»,— може, скажеш, 
Та що з того буде? 
Насміються на псалом той, 
Що виллю сльозами; 
Насміються... Тяжко, батьку, 
Жити з ворогами! 
Поборовся б і я, може, 
Якби малось сили; 
Заспівав би,— був голосок, 
Та позички з'їли. 
Отаке-то лихо тяжке, 
Батьку ти мій, друже! 
Блуджу в снігах та сам собі: 
«Ой не шуми, луже!» 
Не втну більше. А ти, батьку, 
Як сам здоров знаєш; 
Тебе люде поважають, 
Добрий голос маєш; 
Співай же їм, мій голубе, 
Про Січ, про могили, 
Коли яку насипали, 
Кого положили. 
Про старину, про те диво, 
Що було, минуло — 
Утни, батьку, щоб нехотя 
На ввесь світ почули, 
Що діялось в Україні, 
За що погибала, 
За що слава козацькая 
На всім світі стала! 
Утни, батьку, орле сизий! 
Нехай я заплачу, 
Нехай свою Україну 
Я ще раз побачу, 
Нехай ще раз послухаю, 
Як те море грає, 
Як дівчина під вербою 
Гриця заспіває. 
Нехай ще раз усміхнеться 
Серце на чужині, 
Поки ляже в чужу землю, 
В чужій домовині. 

[1839, С.-Петербург]

слова з акордами: http://www.pisni.org.ua/songs/116808.html


Не нарікаю я на Бога

Не нарікаю я на бога, 
Не нарікаю ні на кого. 
Я сам себе, дурний, дурю, 
Та ще й співаючи. Орю 
Свій переліг — убогу ниву! 
Та сію слово. Добрі жнива 
Колись-то будуть. І дурю! 
Себе таки, себе самого, 
А більше, бачиться, нікого? 
Орися ж ти, моя ниво, 
Долом та горою! 
Та засійся, чорна ниво, 
Волею ясною! 
Орися ж ти, розвернися, 
Полем розстелися! 
Та посійся добрим житом, 
Долею полийся! 
Розвернися ж на всі боки, 
Ниво-десятино! 
Та посійся не словами, 
А розумом, ниво! 
Вийдуть люде жито жати... 
Веселії жнива!.. 
Розвернися ж, розстелися ж, 
Убогая ниво!!! 
Чи не дурю себе я знову 
Своїм химерним добрим словом? 
Дурю! Бо лучче одурить 
Себе-таки, себе самого, 
Ніж з ворогом по правді жить 
І всує нарікать на бога!

«Не нарікаю я на бога» — вірш Тараса Шевченка, написаний 5 жовтня 1860 у Санкт-Петербурзі.

Автограф у «Більшій книжці». Вперше надруковано в журналі «Основа» 1862 року у № 6.

слова з акордами: http://www.pisni.org.ua/songs/9982.html


Микита Швачка

Ой не п'ється горілочка, 
Не п'ються й меди. 
Не будете шинкувати, 
Прокляті жиди. 
Ой не п'ється теє пиво, 
А я буду пить. 
Не дам же я вражим ляхам 
В Україні жить. 
Ходім, батьки-отамани, 
У Фастов в неділю 
Та надінем вражим ляхам 
Кошуленьку білу. 
Ні, не білу, а червону... 
Ходім погуляєм. 
Та в пригоді свого батька 
Старого згадаєм, 
Полковника фастовського 
Славного Семена. 
Ходім, брати: не згинете, 
Хлопці, коло мене. 

В Переп'яті гайдамаки 
Нишком ночували. 
До схід сонця у Фастові 
Хлоп'ята гуляли. 
Прийди з того Межигор'я, 
Наш славний Палію, 
Подивися, що той Швачка 
У Фастові діє! 
Добре діє! У Фастові, 
У славному місті, 
Покотилось ляхів, жидів 
Не сто і не двісті. 
А тисячі. А майдани 
Кров почервонила. 
А оранди з костьолами, 
Мов свічки, згоріли. 
В самім замку невеличку 
Церковку святую 
Не спалено. Отам Швачка 
Співа алілуя. 
Хвалить господа, веселий, 
І каже сідлати 
Коня свого вороного: 
Має погуляти 
У Бихові, славнім місті, 
З Левченком б укупі, 
Потоптати жидівського 
Й шляхетського трупу.

[Друга половина 1848, 
Косарал]

слова з акордами: http://www.pisni.org.ua/songs/4889.html

 

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud26.jpg
Свята наша земля
pryr18.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.