30 | 03 | 2017

Ніч на Купала. Свята українців

Купало 24 червня (7515 р.)

Свято Купала припадає на день літнього сонцевороту. Воно єднає людей з божественним світом природи. Особливо його любить святкувати молодь, беручи участь у обрядових дійствах, яке починається в надвечір’ї й закінчується зустріччю Сонця-Купали.

Купало – свято літнього Сонця.Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця – Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця – Ярила. В цей час небесне світило находиться у куполі – найвищій небесній точці, тому дні найдовші, а ночі найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Купала називають Богом плодючості і зображають з відповідними ознаками, що символізують чоловічий початок та запліднюючу силу.

Головні персонажі свята – Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються відповідно хлопцями й дівчатами або виготовляються як ляльки. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби – Купалиця.
Свято починається звечора, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч – від заходу сонця-Ярила до лона Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири хлопці зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує "сонячне сплетіння".
В надвечір'я дівчата гадають на судженого – кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок – це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують).
Якщо дівчата примушують хлопців (вогонь) зайти за вінком у свою стихію (воду), то після запалення вогню при заході сонця хлопці перестрибують через вогонь спочатку самі, показуючи свою спритність, а потім, як стихне полум'я, у парі з тими дівчатами, вінки яких дістали. Кожен вважає за честь очиститися вогнем, тричі перестрибнувши через багаття. Існують прикмети пов'язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув – буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум'я – чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною – вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя.
Хлопці спускають з гори вогняне колесо-сонце (символ літнього сонцевороту), або ж розкручують його на стовпі під загальне пожвавлення і радість.
Коли забави стихають, люди від вогнища запалюють свічки на заготованих зарання кошиках-віночках і йдуть до річки, щоб пустити їх водою й ушанувати предків. Після цього всі сідають за святкову вечерю, віддаючи шану предкам і молячись за народження літнього сонця Купали.
Бажаючі йдуть у ліс шукати квітку папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя – кохання.
Купальська ніч духовно єднає людину з природою, возвеличує побут, освячує почуття молодих сердець.
Ще вдосвіта люди йдуть вмитися джерелицею і набрати цілющої води у криницях, яка освячується волхвом. Після дійств біля криниці всі підіймаються на пагорб, щоб зустріти сонце, вогнище вже більше не підтримують, воно само поступово гасне. На пагорбі проголошуються славні Сонцю, подяки Дажбогу за життя і молитви за добрий урожай.
У Купальську ніч польові та лісові трави набирають виняткових чарівних властивостей, великої лікувальної сили. Здебільшого збиранням зілля займаються літні люди (бо у них є найбільша потреба в допомозі лікарських рослин). Збирати траву виходять дуже рано. До рослин при збиранні промовляють молитви.


НІЧ НА КУПАЛА
23 червня

Дійство відбувається на галявині біля води та на пагорбі. Дійові особи: Волхв, жреці, учасники дійства.
Обрядові речі:
- для духовних осіб: Алатир, посох, ріжок з узваром, торбинка із зерном;
- для загалу: Купайлиця – весільна гілка з верби, стрічки і цукерки для Купайлиці, ляльки: Купали із соломи і Марени із зелених гілок, смолоскипи – 8 шт., двійні смолоскипи – 2 шт. Сонячне колесо, Великий вінок, тулумбаси (бубон).
Перед обрядом хлопці готують хмиз, Сонячне колесо, Купайлицю, виготовляють ляльку Купала; дівчата виготовляють ляльку Марени, плетуть віночки для себе і для хлопців, кошики зі свічками для поминання предків.


ПОЧАТОК СВЯТА

Хлопці та дівчата стають окремими гуртами по різні боки галявини. Хлопці тримають ляльку Купала, а дівчата ляльку Марени. Посеред галявини стоїть вербова Купайлиця. Звучить пісня, яка закликає до свята (або б’ють у тулумбаси).
Виходить духовенство:
Волхв: Слава Рідним Богам!
Жрець: А вже чуємо, як вісники на конях скачуть до заходу Сонця,
аби управити його човен золотий до ночі,
аби віз із волами сумирними провезти по степу синьому.
Там бо ляже сонце спати в ніч.
Х: Трави чаруючі зашепотіли в полі,
Вітром приручені хиляться до землі.
Ой Дажбоже у високих травах
Спати лягає під вечір,
Наш Великий Боже, Золотаве Сонце.
Волхв: Кличу Вогонь Святий Сварожий.
Дух праведний, великий Божий.
Могуть палючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних
Прийди, Боже, освяти!
Жрець1: Кличу Воду-Водицю, Святу Студеницю.
Дух праведний, Дани божницю.
Могуть текучу Богів рідних.
Прийди до нащадків гідних.
Прийди Боже, освяти!
Жрець2: Кличу Вітер Святий Стрибожий.
Дух праведний великий Божий.
Могуть летючу Богів Рідних. Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Боже, освяти!
Жрець3: Кличу Землю-Землицю, Святу Покровицю.
Дух праведний, Живи божницю.
Могутню твердь Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Боже, освяти!
Волхв: Купальське Свято наше освятіть Боги!


КУПАЛО І МАРЕНА

Жрець: Свято Купала тоді буває, коли Яре Сонце найвищої сили сягає. Тоді парубок коня сідлає, до дівчини свій шлях направляє.
Хлопці виносять наперед ляльку Купала, пов’язують йому пояс, беруться за плечі, стають колом, танцюють і співають:
А де наше Купайло стояло,
То там місяць і сонейко сіяло.
То там яснеє сонейко сіяє.
Там парубок кониченька сідлає.
Там парубок кониченька сідлає,
До дівчини поїхати думає.
Жриця: Дівчата наряджайте Марену.
Заквітчаєм квітами,
Стрічками яскравими,
Щоб щасливою доля
Була у нашої пави, пави Марени.
Дівчата виносять наперед ляльку Марени, прикрашають, беруться за руки, танцюють кривий танок і співають:
Ой гарна я гарна, як тая горлиця
Ой гарна я гарна, як тая горлиця
Ой я гарна, гарна гей, гой
Ой я гарна, гарна гей, гой
Ой гарна я гарна, як тая горлиця!
або:
Ой, у ріці вода тече, вінки до Вирію несе
Там моя лада в Лелі долю питає:
- Ой, Леле-Лелечко, скажи, де милий ходить уночі,
І чи то він забрав від спокою ключі.
Ой, чому на те Купала нічка мала. Нічка мала.
Ти скажи, ой Леле, Лелечко, скажи...


СВАТАННЯ

Хлопці йдуть до дівчат сватати Марену за Купала. Довільний текст для прикладу:
Хлопці: Будьте здорові! З Купайлом! Ми на свято з Купайлицею прийшли.
Дівчата: Спасибі! Будьте й ви здорові!
Хлопець: Будьте дужі, як вода! Обливає дівчат водою, ті пищать, сміються, втікають.
Дівчина1 : Обережно, сорочку замочиш.
Дівчина2 : А ти на коси, Мирко, на коси, щоб гарно росли. Мирко підносить глечик над головою дівчина1  втікає.
Дівчина1 : Стріпує воду з кіс. То тебе помити треба. Бачиш який малий, ніби тебе ніколи дощ не мочив.
Дівчина2 : Відбирає глечика. Давайте поллємо Мирка, може ще підросте.
Дівчата підбігають до Мирка, одні тримають його, інші ллють на нього воду.
Мирко: Досить, дівчата, а то до неба виросту. Досить! Бр-р-р… Всі сміються. Хлопці біжать до дівчат і обливають їх водою.
Дівчата: Начувайтесь, хлопці! І, взагалі, чого це ви до нашого гурту прибилися?
Хлопці: Кажуть у вас дівчина-княгиня є, Мареною звати. Хочемо її для нашого князя Купала брати.
Дівчата: Тут вам не бувати і нашої Мареноньки не брати! Ідіть своє колесо катати, а нашої Мареноньки не займайте.
Хлопці: Будемо і колесо катати і вашу Мареноньку брати! Кидаються забрати Марену. Дівчата відбиваються.
Хлопці: Ваша Маренонька кругом славиться. Ми це добре знаємо і її красу шануємо.
Дівчата: Щоб Марену ми віддали за вашого Купала, давайте викуп нам. Викуп! Викуп!
Хлопці дарують квітки, стрічки, цукерки.
Жриця: То чи тепер віддасте, дівчата, Марену за Купала?
Дівчата: Ні, то замала плата за нашу Марену.
Хлопці відбивають Марену і несуть до Купала, а на дівчат сиплять гроші. Дівчата їх збирають і заспокоюються і погоджуються.
Жриця: От і добре, тож обвінчаємо наших Купала і Марену.
Дівчата співають пісню “Зеленоє жито” з рушниками:
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть, Двічі
Хорошії гості мене ждуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, Двічі
Тут зібрався Рід наш увесь.
На середину виносять ляльки Купала і Марени. Після слів “Тут зібрався рід наш увесь” гурт утворює прохід, через який на середину виходить духовенство.


ВІНЧАННЯ

Волхв: Великий, могутній і сильний
Боже наш! Ми праведні і вірні
Прадавній Вірі Предків Наших,
Зібралися, щоб дяку Тобі скласти
І Славу Тобі співати!
Щоб бачив Ти, охоронцю наших степів і гір,
Морів і річок,
Що з нашим прозрінням
Прокидається Русь-Україна
І повертається до Божого Закону,
До гордого і праведного життя,
До здоров’я, краси й радості,
До добробуту стійкого,
До Звичаю Рідного!
Твоєю силою ми зміцнюємося!
Твоєю могутністю ми проймаємося!
Щоб вічно у Славі Твоїй перебувати,
Боже наш!
Жрець1: Отож Молимось Богам,
щоб мали ми чисті душі і тіла наші,
і щоб мали ми Життя з Праотцями нашими,
в Богах зливаючись в єдину Правду.
Жрець2: Правда така, що ми внуки Дажбожі,
Тілом та розумом ми з Богом єдині,
і тому творимо і говоримо з Ним воєдино,
і славимо Праву, від того й звемося Православними.
Слава Дажбогу! Слава Праві!
Хлопці і дівчата біля Купайлиці встановлюють ляльки Купала і Марену.
Жрець1: Се повінчаємо Небо з Землею і справимо весілля їм.
Жрець2: Се повінчаємо Вогонь з Водою і справимо весілля їм.
Волхв: І се повінчаємо Сонце-Купалу і Воду-Марену,
і правимо весілля їм.
І се праздництво маємо робити,
як для мужа і жони, а ми діти їхні.
І так речемо, щоб Вони здорові і щасливі були
і мали дітей багато, і собою хвалилися,
і дивилися до вод, щоб були велеплодні.
Х: Ой ви гарні та квітчасті,
Ще й призначені,
Купалі і Марені
Богом присуджені.
Волхв: На життя вічне Роду нашого засівається. Обсипає зерном усіх присутніх, бажаючи щастя, здоров’я, добробуту. Слава Роду нашому!


КУПАЙЛИЦЯ

Жрець1: Все, що бачимо навколо – все те Сварог створив нам: і зорі, що сяють на небесах, і води, що наспівують нам свою тиху пісню, і землю, що годує нас одвіку.
Жрець2: Хвалимо Сварога, Діда Божого, який тому роду Роду Божому є начало і всякому Роду криниця вічна.
Волхв: Уквітчаймо Купальське дерево – символ Роду нашого і життя вічного.
Дівчата прикрашають Купальське дерево стрічками, квітами:
Купайлиця наша з верби, з верби.
А ти, хлопчина, прийди, прийди.
Купайлицю убирати,
Милу дівчину вибирати.
Ой там на свято, на Купала,
Там ластівонька купалася.
На березі сушилася,
А на хлопчину дивилася.
Ще рушничків не напряла,
А вже хлопчину сподобала.
Волхв: Тож нині во славу роду нашого візьмемося за руки, з’єднаємо нашу силу і відчуємо, як слава і воля линуть на нас звідусіль, з усієї Русі-України.
Люди беруться за руки, стають навколо Купайлиці, водять хоровод:
ПРИСПІВ:
Ой роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Бо багато нас є.
А що перша квітка – то рідний батечко,
Хорошонько цвіте.
ПРИСПІВ.
А що друга квітка – то рідная ненька,
Хорошенько цвіте.
ПРИСПІВ.
А що третя квітка – рідна сторононька,
Хорошенько цвіте.
ПРИСПІВ.
Волхв: Слава Роду нашому!


ДІЙСТВО БІЛЯ ВОДИ

Жриця: Вшануймо Дану-Водицю, очистимо наші тіла і душі.
Духовенство і люди ідуть до води. Жриця несе глечик з узваром.
Ой на Івана та й на Купала,
Там дівчинонька квіти збирала.
Квіти збирала, в пучечки клала
До річки несла, в воду пускала.
Ой світи, сонцю, світи та не грій,
Щоб мій віночок та й не згорів,
Щоб мій віночок живий зостався,
Щоб миленькому в руки дістався.
Всі зупиняються перед водою.
Волхв: Як отці наші маємо очиститись водою в омовінні
і омитися молитви творячи за чисті душі наші і тіла,
як бо Дажбог установив те омовіння і купалища.
І умиємо тіла, і умиємо душі свої в чистих водах живих,
і підемо трудитися всякий день мольби творячи, і суру п’ючи,
як і предки раніше робили.
Цієї ночі, що її пращури звали Ніччю Княжою,
мовимо славу Богам, як і робили те пращури в часи прадавні.
Ми ж є їх нащадками
і будемо гідними їх, в чистоті тілесній і в чистоті душ наших,
що житимуть вічно, допоки тримається рід наш!
Жриця: Дано-Водице, Водо-Студенице!
Ти очищуєш коріння, креміння, луги і береги!
Очисти Дажбожих онуків, дай здоров'я і силу!
Жриця виливає червоний узвар на пожертву Воді:
Тобі, Дано-Водице даю я цю требу!
Жрець: Ось Купало має собі гарну подругу Марену. То й хлопцям треба обрати собі пару.
Жриця: Чи всі дівчата віночки сплели? Бо вже пора й на судженого гадати. Дівчата ідіть ворожити, віночки на воду пускати.
Дівчина: Хто віночок спіймає, то й пара моя! Кидає вінок, а за нею і всі дівчата.
Жрець: Хлопці, дістаньте вінок своєї дівчини.
Хлопці кидаються у воду за вінком. Обираються пари (як правило, зарання домовляються).
Жрець: Тож очистимо омовінням тіла наші!
Всі присутні йдуть купатися. Тих, хто не пішов у воду, духовенство окроплює.


СВЯЩЕННИЙ ВІНОК

Приносять від вівтаря Великий Вінок.
Волхв: Так прибудемо славні, як славимо Богів наших,
і молимось за тіла, омиті Водою чистою!
Оздоровимо душі наші, пройшовши через Священний купальський вінок.
Жрець і Жриця тримають Великий Вінок. Волхв приймає всіх, хто проходить через Вінок:
Освячується онук(а) Дажбожий(а)!
Слава Дажбогу!


ДІЙСТВО БІЛЯ ВОГНЮ

Духовенство виходить перед заготованим хмизом, чотири хлопці запалюють смолоскипи і стають з чотирьох боків навколо хмизу:
Жрець: Дажбоже наш світлий!
Ти утримуєш у безодні Землю нашу
Творячи життя і красу велику
Даючи тепло і світло дітям своїм
Ласкою твоєю сповнені,
Славу творимо Тобі від землі аж до Вирію
Хай летить вона птицею ясною
Сповіщаючи наших пращурів
Що донині славимо Сонце Вишнєє
Отця кревного, Дажбога нашого!
Волхв: Тож запалимо в ім’я Бога нашого священний Купальський Вогонь.
Чотири хлопця із смолоскипами під удари тулумбаса одночасно підходять до вогнища, піднімають над хмизом смолоскипи: Слава Купалі!, опускають смолоскипи, роблять коло і знову повторюють дію тричі, а потім, стаючи на одне коліно, запалюють Вогонь.
Волхв: О Вогню, прийми це дерево,
жертву нашу. Згори ясно!
І розпусти свій священний дим,
доторкнися крилами до небесної Високості!
Всі: Гори, гори, Вогню.
Гори, гори ясно,
Гори, гори красно.
Жрець1: Тьма і Світло – дві половини Світу! Той Вогонь, народжений Світлом, підкорив Темряву! Він був першим жерцем, безсмертним серед смертних, посередником між Богами і людьми!
Жрець2: Ти, вогню земний, золотий, святий, оживи, очисти наші душі, грій і годуй нас, щоб були ми сильними, мудрими, здоровими, любили свою землю та один одного. Будьмо щасливими!
Волхв: У цьому священному Вогні зараз діє таємна вседайна сутність Всесвіту, яка творить життя Природи.
Віруємо: Вогонь – вічна свята дія Богів Рідних. І нині ми очищуємося і освячуємося святим Божим Вогнем.
Тобі, Боже Великий, даю я цю требу! (Виливає з ріжка узвар у Вогонь).
Жрець: Тобі, Боже світлий, володарю неба! (Кладе хлібну пожертву).
Х: 1. Я дивлюсь в небо, там літають хмари
За тими хмаринами живуть Боги.
Я складаю требу, кладу до Алтару,
Жаркими іскринами сиплять Вогні.
Пр.: Гой! ладо, Рід, Дана
Яке наше життя стане
Гой Ладо Рід і Дана, наше життя стане.
2. Покладу я житницю, що дала мі землиця,
Приготую сирицю з туриці,
Та й віддам усе Вогню, хай наситить всю Рідню.
Не полишать хай Боги наші Дими.
3. Молитвами щирими Славу Сварзі вознесу,
Вип’ю щойно зібрану свіжу Росу.
І проснеться Дідух і відкриє Віди,
І не стане сліду від скорб і туг.
Волхв: Відправимо Купала до своєї стихії – вогню, хай зійде нам ясним Сонечком і зігріває землю, а Марена до свого володіння – води, хай напоїть землю чистою водою. Топлять Марену і спалюють Купала.
Найвищій жрець виймає Купайлицю:
Хто бажає собі щасливого життя нехай дістане собі гілочку з Купальського дерева. Хлопці і дівчата мають стрибати за гіллям із стрічками, цукерками.
Хлопці розкручують подвійні смолоскипи.
Волхв: Видить Бог Предок наш
Перун Сварожич,
Що зло явне і зло таємне
Русь преповнює
І кличе на поміч люду своєму
Рать звитяжну,
Щоб повернути славу Богів Руських
На землю Предківську
І щоб почали Кола Сварожі
До Дажбожих Внуків обертатись!
Зашуміть, Гаї Предковічні,
Воскресите рать, Дуби-Прадіди,
Врази зло ти, Удатен Меч,
Світе, в Праві встань до кінця віків.
Слава, Слава переможцеві Перуну Сварожичу!
До вогню викликаються воїни, які показують бойову майстерність.
Жрець1: Молимо Велеса, отця нашого,
хай потягне в небі комонь Суражіїв,
хай зійде на нас сурі вішати, золоті кола вертячи.
То бо сонце наше, яке освітлює домове наші,
І перед його лицем блідне лице вогнищ домашніх.
Цьому Богу вогнику Семарглу речемо показатися
і встати на небі і так бути до блакитного світу.
Жрець2: Дажбоже наш! Твоя сила – Світло
Ти є Бог світла, Бог Прави, Яви і Нави
Се бо маємо їх воістину.
І є ця істина наша, що переможе темну силу,
І виведе нас до блага, до життя явного й вічного
У єдності з законами Нави і Яви за законом Прави –
Законом Богів наших!
Жрець1: Се Бог Купайло гряде на нас
І говорить нам,
Що повинні стати горді і чисті
Тілами і душами нашими.
Тож очистимося Купальським вогнем!
Гей, громадо, розступись, хай ватра палає!
Хто очиститися хоче – крізь неї стрибає.
Хлопці зі смолоскипами творять прохід, вказуючи напрям для стрибків через вогнище.
Поки вогнище велике через нього стрибають хлопці, показуючи свою спритність. Потім стрибають парами: хлопці й дівчата стають струмочком, Проводяться ігри, змагання біля вогнища.


КОЛЕСО

Хлопці з жерцем готують колесо для запалювання.
Жрець: Тож запалимо Вогняне колесо, яке крутить життя природи! Цієї чарівної купальської ночі єднаються дві стихії вогонь і вода, що стають життям нашим.
Жреці з хлопцями запалюють Колесо. Його або скочують з пагорба у воду, або розкручують на стовпі.


МОЛИТВИ ЗА СВЯТІ ДУШІ ПРЕДКІВ

Коли ігрища навколо Вогню притихнуть, перед тим, як сідати їсти, люди збираються пом’янути Предків.
Волхв: Силами могутніми і таємними ми поєднуємося з душами Предків Рідних. Предки наші вільні і славні молилися Богам рідним, і з ім’ям Божим відійшли душі їхні до Лук Сварожих і поєдналися з Богами. І ми молимось Рідним Богам, і чують молитву нашу Предки, і радіють душі їхні.
Усі у злагоді, у спокої, у єдності згадаймо Предків наших. Запалимо свічки Пам'яті та Слави від священного Купальського вогнища. Запалюються свічки на кошиках. Всі йдуть до води.
Думкою нашою щирою приєднаймося до прабатьків і праматерів наших. Усвідомлюймо, що вони нас ніколи не покидають і завжди перебувають разом з нами, і досвідом своїм допомагають утверджувати життя і силу Роду нашого.
І се душі Предків рідних од Іру зрять на нас! Слава отцям і матерям нашим, пращурам всім роду нашого, які навернули нас до стезі правої! Згадаємо Рід наш.
Найперше згадаємо прабатька Роду нашого Богумира і праматір Роду нашого Славуну з їхніми доньками Древою, Полевою і Скревою та синами Русом і Сивою, а після них був отець Орій із синами Києм, Щеком і Хоривом. Від них пішли народи слов’янські. Хай вічно живуть вони в пам’яті нашій!
Згадаємо волхвів, славних мудреців роду нашого, які передали нам знання і відання. Хай вічно живуть вони в пам’яті нашій!
Прославимо воїнів, які відійшли у Вічність, обороняючи славу, волю і честь роду Руського. Хай вічно живуть вони в пам’яті нашій!
Згадаймо всіх синів і дочок роду нашого, які любили землю свою і рід свій понад усе, і з любов’ю цією відійшли у володіння вічності. Хай вічно живуть вони в пам’яті нашій!
Пом’янемо родичів своїх, які відійшли до Лук Сварожих. Хай вічно живуть вони в пам’яті нашій!
Люди пускають кошики на воду.
Х: Розляглися степи на всі сторони,
Відкричали в степу чорні ворони.
Подніпровські сади стали білими. Двічі
І летять журавлі над могилами.
Де шукати мені долі кращої,
Крім землі, де лежать мої пращури?
Земле рідна моя, краю зоряний! Двічі
Твої щедрі поля серцем зорані.
Жриця: Свічки пливуть – таємну розмову ведуть з живою землею, з ранньою зорею, і чують всі в Русі-Україні, що ті, хто вмирають – зорями сяють і в серцях жіночих, і словах пророчих, і в роді-родині, і в росі-сльозині, і в маковім цвіті, і в ласці-привіті. Вічна пам’ять вам, предки святі наші.
Всі повертаються до Вогнища.
Жриця: Ніченька чарівниченька! Саме цієї купальської пори, що, як оповідає повір’я, навіть папороть, яка не має цвіту, і та зацвітає. Тож і ми, як і пращури наші цієї ночі підемо шукати той чарівний квіт.
Пісня: “Ой ти ніченько чарівниченько”.
Жриця: Старі люди розповідають, що колись примічали, хто з ким на Купайла водиться, чий вінок із води дістане, через вогонь стрибає – на осінь чи зиму до шлюбу стане.


СВЯТА ВЕЧЕРЯ

Жрець: А тепер, дорогі друзі, запрошуємо всіх на Святу вечерю розстеляйте скатертини. З Купайлом вас!
Волхв: Дажбоже наш, ми в ім’я Твоє живемо і хліб Твій споживаємо. І з вірою в Тебе утверджуємо працею і борнею волю життя нашого Тобі Всюдисущий Боже наш, на славу, собі на здоров'я і дітям нашим на життя достойне! Смачного Вам, люди добрі!
Опісля їжі люди сідають біля вогнища: співають, розповідають усмішки, пригоди. Бажаючі йдуть шукати квітку Папороті.


РІЗДВО КУПАЛА
24 червня

ОСВЯЧЕННЯ ДЖЕРЕЛА

Вдосвіта люди йдуть до джерела на освячення води.
Волхв:
Слава Рідним Богам! Ушануємо води Джерельні.
Побратими і посестри, ми знаємо істину: життя постало там, де була вода. І ми живемо тому, що наше тіло створене з води. Життя і здоров’я наше залежить і від того, яку воду ми споживаємо. Якщо вода чиста, свіжа, то тіло наше багате здоров’ям. Щасливе життя там, де є здоров’я.
Ми всі клянемося, думаючи про своє здоров’я і здоров’я дітей наших, берегти чистоту криниць, рік, ставків, з яких черпаємо воду для споживання нашого.
У чашу набирається джерельна вода і проводиться освячення:
Іменем Дажбога освячується Вода Джерельна.
Жриця: Дано-Водице, Водо-Студенице!
Ти очищуєш коріння, креміння, луги і береги!
Очисти Дажбожих онуків, дай здоров’я і силу!
Волхв кропить людей водою (або наливає у долоні для вмивання):
Будьте здорові, як джерельна Вода; будьте багаті, як Рідна Земля; будьте привабливі, як червона Калина.
Після освячення кожен може вмитися і набрати з собою джерелиці.


ЗУСТРІЧ СОНЦЯ

Зранку люди на чолі з Волхвом йдуть на пагорб зустрічати Сонце.
Волхв: Слава Богу нашому!
Хай Божа сила зійде зі Сварги на святу Русь-Україну, осяюючи увесь Рід наш.
Се бо, молячись, найперше Триглаву поклонятись маємо
і йому велику славу співаємо.
І Хвалимо Сварога, що створив світ, –
це Бог Прави, Яви і Нави, се маємо їх во істину.
Се мовив отцю Ору Сварог наш:
“Як мої творіння створив вас од перст своїх
і хай буде сказано, що ви – сини Творця.
І будьте як діти мої, і Дажбог буде Отець ваш.
Того мусите слухатись, і той вам скаже,
що маєте діяти, і як мовить так і творіть.
Себо Дажбо створив нам яйце,
що є світ-зоря яка нам сяє.
І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу,
аби тая удержана була.
Права бо є таємно уложена Дажбогом,
а по ній, як пряжа, тече Ява,
і та створила життя наше.
А тоді, коли одійде, смерть наступає.
Доти є Нава і по тому є Нава.
А в Праві ж твориться Ява.
Х:1. Трави чаруючі зашепотіли в полі,
Вітром приручені хиляться до землі.
Ой Дажбоже у високих травах
Спить у колисці із листя,
Наш Великий Боже, Золотаве Сонце.
2. Світлії обріїї ген-ген за хмарами, гой.
Не походимі ще луки Сварогові.
Ой просинайся, наш Великий Боже,
Дай твоїм променем вмитись,
День новий почати в Золотавім Сонці.
Гой просинайсь, гой просинайсь, Боже! – 2 р.
В золотавім Сонці.
Дажбоже наш, Ти могутній, бо наша віра в Тебе могутня, вона Твоїми таїнами в наших душах народжена й освячена, і Тобою вона благословенна в ім’я волі і сили, слави і безсмертя народу нашого в Царстві Вічності Твоєї, Дажбоже наш.
Жрець: Могутній Дажбоже!
Зорею вранішньою Ти осяяв Землю нашу,
Провіщаючи народження Сонця.
З насолодою ловимо перші промені Твоєї благодаті,
Огортаючись її ніжністю.
Х: На свято Купала
Рано сонце грало –
На добрії роки,
На теплії роси,
На жито-пшеницю.
Дажбоже, славимо Твою всеперемагаючу дію,
Що народжує життя в світанкових обріях.
Слава Купалу!
Волхв: Ось бачимо ми, як човен Дажбожий
виходить на простори синьої Сварги.
І човен той сяє, і виглядає як золото,
Огнебогом розпалене.
Його дихання – це життя й прибіжище
кожної істоти Матері-Землі.
Світ не мав початку і світ не матиме кінця – світ був, світ є, і світ вічно буде. Це найвища таїна Твоя, Всевишній Роде наш, таїна безперервного кола світобудови. І ми відчуваємо Тебе в душі нашій. Щасливий народ наш, що вірить Тобі, Всемогутній Боже наш!
Наша сила в Рідній Православній Вірі! Слава Рідним Богам!
Ми непереможні! Слава Русі-Україні!
Ми будемо вічно жити! Слава Роду нашому!




Джерела

Велесова книга: Легенди. Міти. Думи. Скрижалі буття українського народу. I тис. до н.д. – I тис. н.д. / Упорядкування Б.І.Яценка. – К.: Індоєвропа, 7502 (1994). – 320 с.
Волхв Межимир. Малий Требник Рідної Православної Віри. – К.: Духовне видання Родового Вогнища РПВ, 1973 р. від С.М. – 158 с.
Волхвиня Зореслава, Проповідник Світлояр. Купайло – Бог земних радощів // Сварог, вип. 6. – К., 1997.
Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.
Климець Ю.Д. Купальська обрядовість на Україні. – К.: Наук. думка, 1990. – 144 с.
Купайло. – К.: Ред. часопису “Сварог”, 1999.
Купальські пісні. Українські народні пісні: пісенник. – К. Музична Україна, 1989. – 196 с.
Силенко Л. Мага Віра. – Канада, США: видавництво РУНВіри, 1979. – 1427 с.
Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
Шевченко О. Купальське вогнище. Сценарій. – Запоріжжя, 1998.
Щедрик: Дитячий універсальник для родинного і шкільного читання / укладач П.Черемський. – Харків: “Сокіл”-“Просвіта”, 1994. – 264 с.

 

 

Джерело: www.svit.in.ua

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud116.jpg
Свята наша земля
pryr37.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.