19 | 10 | 2017

Великдень в Україні (Олесь Фисун)

Олесь Фисун. Етнолог,досліідник.Весна – найрадісніша, найдивніша пора для людського загалу на нашій планеті. Бо небесне коло багатьох космічних дій, наче невидимим велетенським колесом, котить нові зміни у навколишньому світі – й поступово пробуджується од зимового запертя природа, прагне простору і квітування.

Душа людська щороку відчуває органічну потребу свого входження в нові космічні ритми і радіє оцим новим змінам. Наші предки-хлібороби, ще з незапам`ятних часів задивлені у потаємини Небесних Сил, достеменно відали про чотири цикли сонячного кола, які зумовлювали пори року (сюжети цих космічних рухів можна побачити у розписах трипільського посуду), всі життєві процеси на землі й натхненно витворили високопоетичні звичаї святкувань. Найвеличніше і найтаємніше із цих свят – Великдень. Великий День Весни Красної. Настає після весняного рівнодення (день вже більший за ніч), коли потуги сонячного тепла пересилили зимову стужу, коли життя перемогло холоди – змертвіння.

Як помічено здавен, у цей день усе живе і неживе оживає: земля і вода, небо – сонце яснолике і чисте повітря (начебто дзвенить урочо), птахи, комахи і холодне каміння, покійні предки-духи опускаються межи людей. І радіє Великому Дню вся природа, риба „хвостиком лід розбиває”. Птахи, вісники Високого Неба та людських родителів-прародителів, від землі розбудженої до небес виспівують хвалу Сонцю ясному, життю новому, Великодню світлому. Бо в цей особливий день у чутливій душі увижається, що навіть Сонце не заходить, а вранці „грає”, тішиться, мліє у розкошах небесного безмежжя. „Грай, жучку, грай”, бо ж „розлилися води на чотири броди” – співала зачарована вкраїнська душа і хороводом дівочим закликала велично: „Гей, мати, весна красна, зілля зелененьке”.

Великдень для українця – день вселюдської любови до Бога і всього живого, миротворення, надії на добрий урожай, на радісне та щасливе життя. Як щось недосяжне, світлоносне, життєдайне і переповнююче спокусливу душу найвищою Святістю, яка вміщується у поняття Благодаті Небесного Творця. А несла вона квітування, радощі, добро, статки майбутні. Завдяки Сонцю наші предки уявляли весну красну в образі дівчини молодої – найгарнішої, ластівки щебетливої.

А ще предкам нашим бачилося, що весна – то пора парування, кохання, шлюбів (у веснянці співається: „Ой ти, Сонечко, засвіти, Землю-матінку пригорни”), і по-філософськи осмислювалися вічні питання: народження, життя, смерті.

Спрадавен і понині до приходу Великодних свят кожна вкраїнська родина готується заздалегідь, щоб найурочистіше увійти до них. Ще за тиждень до свят чоловіки ладнали по господарству, порядкували біля худоби, у дворищах, а жінки поралися у своєму – мазали, вибілювали в хатах, прали, прасували рушники, легку одіж. А в Чистий четвер (звуть іще „білий”, „жильний”) – очищалися чистою водою, -- до сходу сонця маленькі діти й уся родина вмивалися водою, в яку перед тим клали дві писанки з космічними знаками. Лише після такого очищення жіноцтво у кожній господі приступало до найповажнішого діяння – замішувало тісто на великодні хліби (паски, бабки, калачі), а також сідало писати святочні писанки. Як випікання пасок, так і виписування писанок таїли в собі священнодійства – той незбагненно піднесений стан, коли душа творящої українки єдналася у своїй святості, чистоті душевній з Богом. Бо великодній хліб і писанка – то найдостойніша жертва, найдорожчий дарунок Творцеві Небес.Дідух.Писанки.Рушник вишиваний. Символи Великодня

Народна пам`ять через віки й тисячоліття, крізь засилля чужих ідеологій і ординських навал донесла у наше сьогодення найдавніші знання про світ білий – „світ світла”, про Всесвіт і вірування, закодовані у символи, зокрема писанкові знаки, які є священними. Від них не можна було відступитися майстрині, бо то означало б зректися прамовисвоїх предків. Предки наші вважали, що Сонце і Вода є найбільші сили, що дають життя на землі. Тому хліб (і паска) випікається круглим, пишним і високим, як Сонце в небі. Господині, коли садовили у піч паски, приказували: „Свята паско, будь велична і красна, як сонце ясне, бо сонцю тебе печемо. Нехай уся родина буде жива і здорова”. А верхи великодних хлібів укладалися найдревнішими символами – поясними хрестами, безконечниками, сваргами (свастиками), птисанки у давнину писалися майстринями за спонукою збільшити світлову потугу весняного Сонця, аби воно могло швидше здолати перешкоди темряви і холодів, й усе навколо скоріше ожило у красі й величі. Отже, разом з Сонцем буде життя. У Карпатах, де сьогодні майже в кожному селі є писанкарі, запевняють: „Допоки пишуть писанки, доти буде і світ, а як перестануть, тоді світ скінчиться”. Розписувати яйця починали від Стрітення, на Вербну, а найбільше – до Великодня й закінчували вже перед Зеленими святами. Спрадавен українці вірили, що світ білий і життя в ньому пішло з яйця. Та й сам Усесвіт має форму яйця. Тож воно в уяві народу постало як символ вічного відродження, безкінечности, безсмертя, руху від небуття до буття, як символ Сонця, яке, роздираючи пітьму, морок, холод і смерть, дає життя. Й тому щороку свято Великдень пошановується ритуальним хлібом (паскою) і писанками та крашанками. Крашанки з`їдаються як святочна страва. Писанки ж заховують у собі понадкількатисячолітні символи небесного світила Сонця як іпостасі Божої і вічного життя, є оберегами від хвороб людей і худоби, від лиха, напасти, пожеж, блискавки (навіть шкалярущі писанкові лікують лихоманку, жовтяницю), бо мають магічну силу. Коли навесні господар виїздив у поле, перед тим писанкою гладив груди коней, волів, корів, щоби вони були гладкі як яйце; під час оранки у борозні клали писанку і приорювали, при будуванні нового житла до всіх чотирьох кутів клали писанки, небіжчика у домовині супроводжувала писанка як світло у вічній темряві. Писанка мала колись особливу цінність – не лише символ родючости, плідність природи, але і щось набагато значиміше, потаємніше – вміст священної сили, і розбивати чи знищувати (вона неварена) було втратою неприпустимою. Ось чому художня мова писанок, їхні сюжети і символи дійшли до нас, не зазнавши суттєвих змін.

Більшість символів писанкової мови, як засвідчують археологічні знахідки, бере початки ще у глибинах трипільської цивілізації – 6-5 тис. років тому. Деякі з них, як-от свастика (сварга) – у своїх багатьох означеннях по-народному: хрест, ламаний хрест, гачковий, вітрячки, зозулині чобітки, а також безконечник, є ще давніші. Їхні сліди – у кераміці неоліту (буго-дністровська культура), на мамонтових бивнях доби палеоліту – 20-15 тис. літ до нас.

Писанка художнім змістом своєї мови із глибини тисячоліть дійшла до нас як невід`ємний атрибут магічних дій у ритуалах великодних свят на уславлення світла, його перемоги над умертвляючими силами холодів, теміні, і постала видатним явищем народної культури українців.

Великодні святочні дійства, які віками вершилися родинно-суспільним українським загалом у моральній цноті, душевній чистоті й винятковому пошануванні Бога, у звичаєвому братолюбстві складають неоціненний духовний скарб нашого народу.



Ступає наша планета у Великдень цієї весни – у пору оживлення й оновлення благодатних сил Всевишнього. Увіходимо і ми, громадяни України, у цей Великий День. З оновленням і змужнінням тебе, світолюбива і миротворна Українська Державо!

З Великим Днем нашого духовного очищення і вивищення вас, дорогі українці, по всім світі. Воскресаймо – розсвітлюймося невпинно у любові й братерстві, у праці добутній задля доброї слави України нашої.




Олесь Фисун – художник, етнолог (м. Київ)

Джерело:www.vinec.org.ua
 

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud443.jpg
Свята наша земля
pryr87.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.