19 | 02 | 2017

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Гравюра Василя Мадзеляна із книжки: C. Мадзелян, «Лемківщина у творчості Василя Мадзеляна», Львів, 1993.

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Відгомони давніх вірувань збереглися в дещо забутих нині віщуваннях і ворожіннях. Дехто називає їх забобонами, пробує нищити, дехто вважає нешкідливими, але й не надто вартісними звичаями. Однак для наших предків традиції, які хочу в цій статті представити, не були звичайною забавою.
 
Вони віддзеркалювали залежність їхнього життя від природних чинників та віру, що за допомогою магічних дій зможуть не тільки відгадати свою долю, а й вплинути на неї.
 
Найбільше ворожінь було пов’язаних із господарством – віщуванням врожаю, погоди, зі здоров’ям худоби і домашньої птиці, зі способами охорони від шкідників у полі та на городі. Окремі прикмети стосувалися людей, сім’ї: чи всі будуть здорові, чи сім’я буде вкупі, чи дівчина вийде заміж, хто стане її чоловіком. Різдвяний час був теж відповідним для того, щоб певними діями забезпечити собі здоров’я та багатство на весь наступний рік.
 
Усі наведені приклади походять з різних районів Лемківщини, хоча значну частину з них я зустрічала і в деяких інших етнографічних реґіонах України. Подаю їх за книжкою Марії Горбаль «Різдво на Лемківщині», де авторка зібрала і впорядкувала дослідження багатьох етнографів, доповнюючи власним польовим матеріалом. Усі звичаї надзвичайно колоритні і, думаю, варті того, щоб їх нагадати.

Щоб знати, яка наступного року буде погода:

? Господар під час Вечері розрізував цибулину на чотири частини і відділяв 12 лусочок – на всі 12 місяців року. У кожну насипав сіль, а вранці дивився, у котрій з лусок сіль розтопилася, то того місяця буде дощ і не можна буде виходити в поле. Якщо сіль ніде не розтопилася, то весь рік буде посуха.
 

Щоб був урожай:

? Коли господиня нарізала хліб на Вечерю, господар питав дітей: «Ци видите мя з­за хліба?» – Діти відповідали, що ні. – «То абисте мя так не виділи з­за нашого збіжя в поли».
? З-під обруса витягували стебелину з сіна: як довга – буде врожай, а як коротка – то біда.
? Пшеницю, у якій на Святий вечір стояла свічка, господар зберігав до весни, щоб нею починати засівати поле.
? Під час Святої вечері господар кидав першу ложку куті до стелі. Скільки зернин пшениці приліпилося, стільки кіп збіжжя збере з нового врожаю.
? Щоб град у час цвітіння не збив збіжжя, не можна було під час Вечері довго палити свічки.
? Щоб не вилягало збіжжя, не можна було спиратися на стіл.
? Щоб гарно вродив на полі льон, ґаздиня, коли готувала Святу вечерю, вкладала під запаску пасмо льону.
? Щоб був великий овес, на Вечерю мала бути зварена киселиця.
? Щоб усе і в полі,  і на городі добре росло, то треба було скуштувати всі страви. Бо коли якусь пропустити, то на другий рік не вродить те, з чого ця страва зварена.
? Щоб збіжжя було чисте і без бур’яну, то коли бабуся перед Святим вечором замітала хату, діти мали питати: «Бабусю, що замітаєте?» – Вона відповідала: «Всьо зле, блохи і блищиці, кукель і сітей з пшениці, щоб на наступний рік цього не було».
? Хто в селі скоріше скінчить Святу вечерю, той перший впорається зі жнивами.
 

Щоб дерева добре родили:

? Господиня, після того, як замісила тісто на різдвяний хліб, брала воду, у якій помила руки, доливала свяченої води і кропила тим дерева в саду.
? Перед Святою вечерею ґазда з сином підходив до дерева в саду, яке не родило, замахувався сокирою і кричав: «Зрубам тя на дырва, бо не родиш овочів». Тоді син казав: «Няню не рубай, оно юж буде родило». Після того ґазда кидав сокиру, брав перевесло і обкручував ним дерево.
 

Щоб добре водилася худоба, кури, гуси та бджоли:

? Аби корова добре родила телят, господиня на Велию вдосвіта брала обрус та прайник і так, щоб ніхто не бачив, бігла на річку, кілька разів била прайником обрус, потім швидко назад до стайні і три рази вдаряла ним корову, примовляючи: «Жебис так скоро родила, як я єм скоро прала».
? На Святий вечір господар кидав до стелі ножем, яким різали хліб і казав: «Моя худоба в моїй кошарі».
? Коли ґазда вносив перед Святим вечором солому і стелив на підлозі, діти качалися по ній і наслідували голоси домашніх тварин.
? Щоб худоба влітку не розбрідалася, після Вечері зв’язували соломою ложки і клали під сіно на столі.
? Коли сім’я йшла перед Святою вечерею митися до потоку, один із її членів входив босий у воду, а інший питав: «У чим стоїш?» – Той відповідав: «По кісткы в молоці, а по коліна у сметанці».
? Коли ґазда входив на Велию до хати з відром води, то ґаздиня питала: «Што єс приніс?» – Ґазда відповідав: «Саму сметанку».
? Щоби були здорові коні, то на Велию зранку господарі запрягали їх і їхали ними по дрова до лісу.
? На Велию не можна було вголос кликати курей, бо якби сусідка почула, що господиня кличе «тю-тю-тю», то могла б приповісти: «Твої курочки – мої яєчка».
? Давали на Велию курям їсти до решета, примовляючи: «Жебисте тівко мали яєць, як на решеті дірок».
? Коли господиня все вже поставила на стіл до Вечері, то на хвилинку мала присісти край столу, щоб кури добре неслися та щоб були свої квочки.
? Аби велися гуси, господиня перед Вечерею приносила до хати гуску, мастила їй голову медом та носила довкола столу.
? Аби було багато меду, перед Вечерею пасічники давали дітям мед у банці і казали розносити сусідам і родичам.
 

Для охорони від шкідників:

? Щоб горобці не з’їдали зерна, то господиня, коли діти вже сіли за стіл на Святу вечерю, відчиняла вікно і кричала: «Воробці, подьте вечеряти».
? Щоб кроти не рили, навесні у кротовини вкладали часник, що лежав на столі на Святий вечір.
? Аби влітку не було гусениць, то капусту на Святий вечір не можна було солити.
? Коли господиня давала на Вечерю капусту і питала, чи вона добра, всі відповідали, що недобра. Тоді господиня казала: «Бодай наша капуста була недобра гусеницам і попеліцам».
? На Святий вечір стайню замикали на колодку, щоб улітку вовки мали замкнені пащі.
? Перед Вечерею ґазда вносив до хати косу, клепав її та приказував: «Зверино, пташино, сходися до мене на Вечірю!». Три рази так запрошував усіх птахів і тварин, щоб яструб не крав курей, а вовк овець та кіз.
? Аби босорки (відьми) не відбирали молока в корів, на Святий вечір господиня обсипала зліва направо корову маком, промовляючи: «Не зато ті роблю, жебы ся зле дашто стало, лем жебы ся не стало зле аны за єден мачок». Босорки мали той мак збирати.
Свяченим маком посипали перед Святим вечором довкола хати і казали: «Тот мені пошкодит, хто його позберат».
 

Ворожіння на щастя і здоров’я:

? До Святого вечора треба повернути всі борги, то не буде їх наступного року.
? «Што ся зробит злого на Велию, то через цілий рік буде ся повторювало».
? «Як на Велию увидить смутного, то цілий рік буде смутний, а як веселого, то веселий».
? «Жебы цілий рік не кусали блохи, треба на Велию вскочити до води і скорі втікати до хижи».
? «Як ся на Велию порозліват по хижи води, то цілий рік буде мокро».
? Під час Святої вечері не можна вставати з­за столу і йти пити воду, щоб улітку, як буде спека в полі, не хотілося пити.
? Щоби не покидати наступного року розпочатої роботи, не можна під час Вечері випускати ложки з руки.
? Якщо свічка при Вечері світить яс­но, то буде добрий рік, а як блимає, то поганий.
? Щоб увесь рік гроші трималися хати, треба під миску з горохом покласти монету.
? Аби увесь рік був добробут у господарстві, треба вкрасти в лісі або в сусіда поліно або хоч тріску, тільки так, щоб ніхто не бачив.
? Щоб водилися гроші і всі були здорові, то перед Вечерею треба вмити лице водою з монетами.
? На Різдво ґазда і ґаздиня не можуть спати, бо буде весь рік сплячий.
? Аби родина жила в єдності, на Святу вечерю треба обвести ноги стола ланцюгом.
? Аби родина любилася і жила вкупі, після Вечері треба зв’язати ложки і залишити їх так до ранку.
? Перед Вечерею, коли смеркає, уся родина має йти до річки митися, щоби всі хвороби з водою попливли.
? «Як на Різдво ся купати, то цілий рік буде здравий».
? Від усього злого треба на Святий вечір з’їсти чісник із лушпинням.
? «Коли натреш чісником чоло, руки, горло, груді, то ниґда не будут тя боліти і будут здорові, як чіснок».
? Щоби не мати корости на лиці, то треба помитися водою з відвару бобу, звареного на Вечерю.
? Щоб зуби не боліли, господар перед Святою вечерею обходив худобу і давав хліб гризунам, щоб вони не гризли його збіжжя, і промовляв: «Я вам давам кістяный зуб, а вы мі дайте желізний».
? Коли засвічували свічку, то оглядалися, чи кожен має тінь, бо в кого тіні не було, той не дочекається наступного Різдва.
? Як під час Вечері випаде ложка з рук, то станеться нещастя.
? Як дим із погашеної свічки іде до дверей, то помре хтось з родини.
 

Ворожіння на дівочу долю:

? Щоб дізнатися, звідки буде майбутній чоловік, дівчина перед Святим вечором має позамітати хату, винести сміття на двір і послухати, звідки гавкає собака. Якщо не чути нічого, то треба буде ще рік чекати на судженого.
? Якщо під час Святої вечері чути гавкіт собаки, значить, що за дочкою прийдуть оглядники і вона вийде заміж.
? «Кажут, на Велию рано, де дівка, жеби ішла на двір і з котрой страни буде летіл пташок, то з той страни буде мати хлопа».
? «Як на Велию дівка принесе, не рахуючи, до пари дров, то ся того року оддаст».
? «По Вечері дівки гасят свічку, і як дим іде в котру страну, то відтам буде хлоп».
? Щоб хлопці любили, треба на Святий вечір намазати голову медом.
? Щоб знати, якої постави буде суджений, треба рахувати кілки в плоті до дев’ятого. Якщо той  кілок рівненький і тонкий, то суджений буде стрункий і високий, якщо покоцюрблений – то кривий і горбатий.
 
Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud260.jpg
Свята наша земля
pryr107.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.