01 | 05 | 2017

Як писати писанку. Частина 1

Писанка- чудоПринцип писання писанок полягає в тому, що на я воском наноситься рисунок писанки. Застигаючи, віск щільно прилягає до поверхні яйця і захищає її від дії фарби. Отже, коли наносимо віск на біле яйце, на готовій писанці ці місця будуть білими, коли пишемо по поверхні, зафарбованій у жовтий колір. — жовтими і так далі, аж до найтемнішого кольору, тому що кольори на писанці отримують накладанням одного кольору на інший, від найсвітлішого до чорного.

І кожного разу після фарбування яйця у новий колір, на писанці замальовуються воском ті частинки орнаменту, які повинні бути саме цього кольору.

Яйце зафарбовується у такому порядку кольорів: жовтий, помаранчевий, червоний, вишневий, чорний.

Щоб отримати на писанці зелений колір, необхідно, користуючись пензликом, блакитною фарбою замалювати по жовтому кольору ті місця, які на писанці мають бути зеленими, і потім покрити їх воском. Таким же чином можна отримати на писанці блакитний або синій кольори, відмінність полягає у тому, що сині елементи малюнку наносяться на біле яйце і покриваються воском. Це потрібно робити тому, що синій і зелений кольори не перекриваються наступними світлими фарбами. У тому разі, коли на писанці є жовтий, зелений і чорний колір, писанку можна замалювати повністю в зелений колір, а опісля — в чорний.

Перш ніж писати писанки, спочатку необхідно підготувати все, що буде потрібне в процесі роботи:

  • писачки,
  • віск,
  • яйце з білою шкаралупкою,
  • олівець, гумку,
  • декілька м'яких ганчірок,
  • півлітрові баночки для фарб,
  • фарби,
  • ложки пластмасові або з іржостійкої сталі,
  • свічку,
  • сірники,
  • маленький пензлик.


Стіл необхідно застелити папером, тому що гарячий віск може капнути і зіпсувати його.

 

Писанки. Етнічні промисли українців. Виготовлення писанки

 


ПРИГОТУВАННЯ ФАРБ


Фарби, які використовуються для забарвлення писанок, можуть бути як природного, так і синтетичного походження. Колись наші бабусі та прабабусі користувалися тільки природними барвниками з рослинної сировини. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори яблуні-дички, яку відварювали і настоювали. Таку фарбу називали «яблінкою», або «жовтилом». Жовтий колір можна отримати також з гречаної соломи, а з гречаної полови — бурий. Зелений колір добували з полови конопляного насіння. Чорний колір діставали з лушпиння соняшника. Брунатний з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також з кори вільхи. Червоний — з настою звіробою. Але вже ближче до наших часів червону фарбу виготовляли з червоного або сандалового дерева, яке привозили з Бразилії українські емігранти. Трісочки цього дерева запарювали гарячою водою і отримували гарну червону фарбу, яку називали «бразолія». До природних барвників обов'язково додавався галун (алюмокалієві квасці), для кращого зафарбовування. Тому в деяких місцевостях України писанки називалися галунками. Фарбовані у таких барвниках писанки не боялися світла і мали гарні ніжні відтінки.

Та в наш час писанкарі щораз менше користуються природними барвниками, надаючи перевагу синтетичним кислотним аніліновим фарбам. Ці фарби дають насичені яскраві кольори, і не потрібно багато часу витрачати на зафарбовування яйця, тому ідо у природних фарбах цей процес є досить тривалим. Але анілінові фарби мають також і свої недоліки — вони не є світлостійкими, і тому писанки треба зберігати в місцях, де немає прямого сонячного світла, до того ж вони можуть бути шкідливі, якщо не дотримуватися певних правил при їх користуванні: коли ними не користуються, вони повинні бути постійно накриті покришками, і після роботи з ними необхідно добре мити руки. Крашанки, зафарбовані аніліновими фарбами, не можна вживати до їжі. Для цього яйця потрібно забарвлювати природними або харчовими барвниками. Найкраще це робити у наварі з лушпиння цибулі.

Фарби потрібно підготувати заздалегідь. Для фарбування писанок найкраще використовувати кислотні анілінові барвники для фарбування вовни. Половину вмісту пакетика (1 ч. ложку) потрібно всипати у півлітрову банку і залити окропом до половини об'єму. Перед цим в банку треба покласти ложку, щоб вона не тріснула від гарячої води. Коли вода з фарбою трохи охолоне, додати ложку оцту. Таким чином необхідно розчинити наступні фарби: жовту, помаранчеву, блакитну, червону, вишневу, чорну. Писанки фарбуються у фарбах кімнатної температури (20-25° С). Коли фарби дуже охолоджені, вони гірше замальовують поверхню яйця. Після тривалого використання, коли фарба перестає замальовувати, можна додати ложку оцту, і вона знову почне працювати. Крім основних, можна отримувати змішані кольори, накладаючи різні фарби одна на одну і досягаючи потрібного відтінку.
 


ПИСАЧКИ


Для малювання писанок потрібен спеціальний інструмент, який називається писачком.  Для писання деяких писанок використовують також сірники або шпильки.

Писачок складається з двох частин: металевої лієчки і дерев'яного держачка. Лієчка повинна мати з одного боку широкий отвір, в який кладеться віск, а з другого боку — маленький, через нього, власне, і буде витікати розтоплений віск. Її можна зробити відповідно до розгортки, яка є на малюнку, — з латунної або мідної бляшки. Найкраще використовувати мідну бляшку. Шов у лієчці повинен бути добре завальцьований, щоб потім при нагріванні з нього не витікав віск Цю лієчку необхідно закріпити на дерев'яному держачку.

Кожен писанкар має мати хоча б три писачки з отворами різного діаметру, тому що писанки різних регіонів пишуться різною товщиною лінії: гуцульські, буковинські — тоненькими лініями, а подільські, поліські, наддніпрянські — широкими. До того ж писанок з великим діаметром отвору потрібен для покриття воском великих площин орнаменту на писанці.




ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНКИ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТАКИХ ОПЕРАЦІЙ

 

1. Підготування яйця до малювання
2. Розмітка поверхні яйця
3. Нанесення воскового рисунку
4. Фарбування
5. Зняття воску

Техніка написання писанок

 


ПІДГОТОВКА ЯЙЦЯ ДО МАЛЮВАННЯ


Перед тим, як почати роботу, потрібно підготувати яйце. Для писання писанок беруть переважно курячі яйця, але можна використовувати качачі та гусячі. Яйце повинне бути сирим, тому що при варінні руйнується шар, який сприймає фарбу, і писанка вийде з плямами. Яйце можна наперед запекти, це не впливає на шкарлупку. Процес запікання буде описано далі, коли ми розповідатимемо про зняття воску з писанки.

Яйце повинно мати міцну шкаралупку, гарну форму і бути без тріщин. Це можна перевірити, оглядаючи його під світлом лампи. Поверхня яйця не має бути дуже гладенькою. Також можна використовувати видуте яйце.

Поверхню яйця необхідно помити чистою водою і висушити. Якщо хочете писати по видутку, яйце необхідно перед тим видути. Це робиться за допомогою маленької гумової груші. Спочатку ножем з гострим кінцем потрібно зробити дві маленькі дірочки в шкарлупці на чубках, розбовтати яйце циганською голкою і нагнітати повітря грушею в одну з дірочок так, щоб іншою дірочкою з нього виходив його вміст. Після цього треба набрати в грушу води і залити її всередину порожнього яйця, добре промити і знову ж таки грушею видути з яйця. Поставити яйце вертикально, щоб вода стекла і видуток всередині висох. Потім необхідно залити гарячим воском дірочки, щоб надалі фарба не потрапляла всередину.
 


ПОДІЛ ПОВЕРХНІ ЯЙЦЯ


Спочатку вибираємо взір писанки. Для першого разу він має бути нескладним і пасувати до форми яйця.

При поділі поверхні яйця і при писанні воском обидві руки повинні бути оперті ліктями на стіл.

Для того, щоб писанка вийшла гарна, мала рівненькі лінії і була пропорційна, необхідно навчитися ділити поверхню яйця. Яйце потрібно взяти в ліву руку, а олівець в праву, на гострому чубку поставити хрестик, який умовно поділить його на чотири частини, та прикласти до яйця олівець і мізинець правої руки. А далі почати обертати яйце навколо осі (мізинного пальця). Олівець буде залишати слід на яйці. Таким чином ви завжди доведете лінію до місця, з якого починали, інакше ніколи не отримаєте рівної, гарної лінії через сферичну (округлу) форму, яку має яйце. Що швидше ви обертатимете яйцем, то рівнішою буде лінія. Яйце треба обертати, рухаючи від себе. Коли зроблено перші чотири лінії, поверхню яйця необхідно поділити по екватору. Для цього одну з ліній ділять навпіл і так само, обертаючи яйце. наносять поперечну лінію. Якщо у вас не вийшло відразу, не варто переживати: слід від олівця легко витре гумка. Олівцем можна також розмітити основні елементи орнаменту. Цей слід зніметься потім з готової писанки разом із воском.

Втім, справжні писанкарки ніколи не користувалися олівцем і писали по яйці одразу писачком. І тому, коли ви навчитеся ділити поверхню яйця і писати по ньому воском, олівець використовувати вже не обов'язково. Лише у тому разі, коли ви виготовляєте писанку зі складним взором і відчуваєте потребу розмітити основні лінії орнаменту, то можете ним скористатися. Бажано, щоб олівець був твердим і не залишав на яйці дуже жирного сліду. Отже, найпростіші ділення освоєні, і ви можете починати писати писанку. На малюнку можна побачити можливі варіацій ділення поверхні яйця.




ПИСАННЯ ПИСАНКИ ВОСКОМ І ФАРБУВАННЯ



У писачок потрібно покласти маленький кусочок воску і нагрівати його на полум'ї свічки декілька секунд. Після цього спробуйте провести ним лінію на папері, щоб перевірити, чи добре витікає віск, коли ж віск перегрітий — злийте його на папір, щоб він не капнув на яйце. Коли віск буде добре нагрітий і не капатиме, починайте наносити його на писанку так само, як і олівцем, тобто обертаючи яйце навколо осі, прикладеним до яйця писачком з розтопленим воском. При цьому треба уважно стежити, щоб писачок своїм отвором був щільно прикладений до яйця, тобто голівкою він повинен стояти прямо перпендикулярно до його поверхні.

Розтоплений віск дуже швидко застигає, і треба пильнувати, щоб він був розтоплений, та постійно підігрівати на вогні. Добре розігрітий віск дає рівну гладеньку лінію, а коли він недостатньо нагрітий, то не пристає добре до яйця, і лінія має нерівні, розірвані краї. Пізніше у фарбі віск на такій лінії може просто відпасти від яйця, і писанка буде зіпсована. Те ж може статися з писанкою і тоді, коли її писати парафіном. Парафін крихкий, не має такої пластичності, як віск, й у фарбі він легко відпадає. Можна використовувати суміш воску і парафіну. Під час нанесення воску на яйце потрібно час від часу прочищати писачок, підігріваючи його та вибиваючи з нього іншим боком розтоплений віск. Віск має у собі ворсинки, квітковий пилок, все це накопичується в писанку, забиває отвір, і віск перестає текти.

Не можна писати по яйці, яке щойно вийняли з холодильника, тому що на поверхні конденсується вода, а до вологого і холодного яйця віск погано пристає.

 



ВІСК ПОТРІБНО НАНОСИТИ, СТАРАЮЧИСЬ НЕ ПЕРЕРИВАТИ ЛІНІЇ.


Коли ті елементи писанкового взору, які мають бути білого кольору, вже нанесені на яйце, можемо починати фарбування. Перед першою фарбою яйце слід обробити в оцтовому розчині. Розчин готується так: 2 столові ложки оцту на склянку води. Яйце занурюють у розчин і витримують в ньому 10 секунд. Це потрібно для того, щоб фарба краще замальовувала поверхню яйця. Після цього яйце можна класти у першу, жовту фарбу, і тримати його в ній доти, доки яйце не стане гарного насиченого кольору. Вийнявши його з фарби ложкою, треба сполоскати яйце холодною водою і злегка промокнути ганчіркою та дати добре висохнути. В жодному разі не треба терти яйце, бо разом з фарбою можна стерти шар, який, властиво. сприймає фарбу.

Якщо ви малюєте по видутому яйці, то опустіть його в банку з фарбою за допомогою ложки і покладіть щось зверху важке, аби яйце не плавало зверху і не замальовувалося тільки з одного боку. Коли малюють повні яйця. в банку з фарбою можна покласти декілька яєць, а коли видуті, то тільки одне.

Таким чином наносимо решту орнаменту і решту кольорів.

Після того, як ви замалювали яйце в останню барву, яка є тлом, з писанки потрібно зняти віск.
 


ЗНЯТТЯ ВОСКУ З ПИСАНКИ


Повну писанку (з сирим яйцем) необхідно прогріти в духовці 10— 15 хв. при температурі 80-100° С, так, щоб яйце було тепле і віск злегка розплавився, а потім ще трохи нагріти на полум'ї свічки або газу і витерти ганчіркою. Таке прогрівання потрібне для того, щоб яйце не псувалося і довго зберігалося. Краще це навіть зробити наперед, перед початком роботи, тому що на яйці не завжди видно тріщинки та місця з тоншою шкарлупкою, які під час нагрівання можуть тріснути. Треба стежити, аби яйце не перегрілося, бо так його можна зіпсувати. При надто високій температурі або надто довгому прогріванні через пори, які є у шкарлупці яйця, може вийти білок, тоді фарби зблякнуть, і писанка буде з плямами.

Із писанки-видутка легше зняти віск над полум'ям газу або свічки. Коли у писанки червоне або біле тло, знімати віск над свічкою не бажано, бо колір потемніє від сажі, яку вона виділяє під час горіння.

Коли знімати віск з видутого яйця над полум'ям газу, необхідно спочатку розгерметизувати отвори голкою або прогріти один з них. Бо деколи шкарлупка під дією нагрітого в середині повітря може тріснути.

Отже, писанка готова!


 

БІЛІ ПИСАНКИ

Є ще один вид писанки, який виготовляється за цією ж технологією, але з деякими відмінностями — це білі писанки, тобто писанки з білим тлом.

Такі писанки починають писати не з білого кольору, а з жовтого. Яйце обробляють в оцтовому розчині і зафарбовують у жовтий колір. Всі контурні лінії в цих писанках жовті. Далі все робиться відповідно до взору і вже поданої технології. Коли писанка зафарбована в чорний (останній) колір, потрібно покрити воском всі місця, які мають бути на писанці найтемнішими (чорними). Після цього писанка піддається травленню. В давні часи це робилося за допомогою капустяного квасу. Писанка опускалася в капустяний квас і травилася 30 хв. Після цього яйце промивалося чистою водою і все тло на писанці ставало білим. Треба старатися дуже добре покривати воском всі частинки малюнку, бо на чорному тлі не завжди видно не покриті воском місця, і квас може витравити й частинки малюнку. В наш час можна витравити писанку, не піддаючи її такому довгому процесу. Це робиться за допомогою розчину хлорного вибілювача: 2 стол. ложки «Білизни» на склянку води. Писанка вибілюється впродовж кількох секунд. Ці писанки доволі рідкісні, але особливо гарні.

 

      Писанка. Техніка написання писанки


 

ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНКИ СІРНИЧКОМ АБО ШПИЛЬКОЮ

Такі писанки характерні для Західної України, особливо для Львівщини і Лемківщини. Вони виготовляються майже за тією ж технологією, що вже була описана, за винятком операції нанесення воску на яйце. Віск наноситься не писачком, а сірничком або голівкою шпильки чи цвяшка, закріпленого на дерев'яному держачку. Для цього потрібно мати невелику металеву посудину. В неї кладеться віск, який розтоплюється на гарячій плитці. Віск повинен бути постійно розтопленим і гарячим. Тоді береться сірничок, вмочується в гарячий віск і швидким рухом наноситься на яйце, при цьому віск, що застигає, утворює ніби пелюстку. Таким чином на писанці виписуються квітки, гілочки, доріжки. Переважно це рослинні орнаменти.

Такий розтоплений віск використовують і для писання писачком. Саме так пишуть писанки на Гуцульщині. У мисочку з розтопленим воском занурюють декілька писачків з тоненькими лієчками і ними по черзі пишуть, доки у писачку не закінчується віск. Тоді беруть з мисочки наступний, а перший знову опускають у миску, і він поволі наповнюється воском і чекає своєї черги.


СКРОБАНКИ

Скробанки (шкрьобанки), як правило, є одного кольору, переважно темного. Яйце зафарбовують в будь-який темний колір і гострим предметом, наприклад голкою або шилом, на ньому видряпують візерунок. Для скробанок брали переважно яйця з темною шкарлупкою, бо в них вона міцніша. ніж у білих. Скробанку робили на повних яйцях, і лише після того, як вона була готова, її або запікали, або видували.

 

                       Шкрябанка


 

МАЛЬОВАНКИ

Мальованки — це яйця розписані акварельними фарбами, гуашшю або спеціальним лаком, який продається зараз у крамницях, за допомогою пензлика. Мальованки не є традиційними і не мають глибоких коренів, але багато дітей в школах, замість писанок на Великдень, малюють власне мальованки; на них переважають рослинні орнаменти.

 

Із книги Віри Манько

«Українська народна писанка» ,Львів
Видавничий відділ «Свічадо», 2001

 

 

Приклади  написання писанки

 

Писанка — розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце — з'явилася у час язичництва як атрибут весняних культових народних обрядів, пов'язаних з пробудженням землі весною, початком сільськогосподарських робіт, появою перших дарів природи, готуванням до збирання врожаю. Саме з цих весняних культових народних обрядів християни й запозичили роль яйця як життєдайної сили.

Ранні християнські общини, перейнявши з іудаїзму звичай святкування Пасхи, пов'язалі його з легендою про страждання, мученицьку смерть і воскресіння Христа, оскільки за Євангелієм ці події сталися у період Пасхи, як правило наприкінці квітня. Про те, що наші пращури, як язичники, так і християни, надавали яйцю животворного значення, свідчить, зокрема, поширений у декоративному оздобленні писанки орнаментальний мотив сонця — джерела усього сущого на землі.

Та й саме святкування — і за язичництва, і за християнства — мало піднесений, урочистий і радісний характер. Це було справжнє свято і для малих, і для старих.

Отож, звичай розмальовувати курячі яйця з нагоди Великодня, зазнавши протягом тисячоліть складних трансформацій і збагатившись безліччю орнаментальних мотивів, кожен з-поміж яких мав глибокий зміст, перетворився у достоту прекрасне народне мистецтво.

Спочатку серед українців побутували «крашанки», тобто яйця фарбували в один колір рослинним барвником, скажімо відваром з лушпиння цибулі. Саме так здебільшого робили люди у наш час перед Великоднем, оскільки мистецтво розписування яєць занепало у зв'язку з утисками релігії та масовим атеїзмом. Пізніше з'явилися «крапанки».

Робили їх так. Спершу яйце опускали в одну якусь фарбу, затим, коли воно висихало, на нього наносили крапки гарячого воску. Як віск охолоне, клали яйце у фарбу іншого кольору. Після висихання фарби яйце опускали у гарячу воду. Віск зникав і виходила напрочуд мальовнича композиція з різнобарвних цяточок.
Воскова техніка і колись, і в наш час застосовувалася при створенні власне писанок.

Віск накладається на поверхню яйця тоненькою металевою трубочкою — «писачком» (звідси й назва— «писанка»). «Писачок» вмочують у розплавлений віск і наносять ним контур перших ліній орнаменту, що мають бути білими. Затим яйце опускають у барвник якогось певного кольору, скажімо синього. Відтак по синьому полю знову наводять «писачком» воскові орнаментальні елементи і опускають у барвник іншого кольору, припустимо червоного.

Поступове накладання воском що далі, то нових елементів орнаменту і опускання яйця в фарбу все нових і нових кольорів утворює дуже вишукані й складні композиції. Після того, як фарби висохнуть, писанки ставлять у гарячу піч, де з них стікає віск.

Барвники для розписування яєць на Україні здавна виготовляли з усіляких рослин, приміром, з кори дуба, з різноманітного коріння, лушпиння цибулі тощо. З часом почали застосовувати анілінові фарби різних кольорів.
Серед українців поширилися також «мальованки», цебто яйця, розмальовані пензликом. Були колись і так звані «дряпанки». Це «крашанки», по яких голкою або іншим гострим металевим предметом видряпувався орнамент.

Подекуди на Україні поєднували техніки виконання крапанок і писанок. Робили це так. Яйце забарвлювали у якусь темну фарбу. Затим темне тло розцятковували різнобарвними крапочками і поверх усього способом протравлювання наносили геометричний орнамент.

Візерунок на писанках буває здебільшого геометричний та рослинний. Але трапляється й зображення людини (нерідко Богині-Берегині з піднесеними руками), оленя, коня, півня або ще якоїсь птахи. Окрему групу становлять писанки із зображенням солярних знаків — Сонця та зірок.

У кожному регіоні України певний вид орнаментики. Це ж стосується й колірної гами. Приміром, для Прикарпаття характерні жовта, червона і чорна барви. На Чернігівщині побутують червоні, чорні та білі кольори. На Полтавщині — жовті, світлозелені, білі; на тлі цих барв наносять розпис яскравими фарбами.

Нині писанкарство поволі набуває колишнього розвою. Відроджуються забуті техніки, з'являються нові майстри. Виник навіть музей писанки у місті Коломиї Івано-Франківської області. Українці, відчувши животворний подих відродження національних традицій, почали вкладати у ці маленькі високомистецькі витвори свої уявлення про весняне пробуждення цілого народу, про невмирущість вічноживого духу Матері України.
«Ab ovo» («все починається з яйця») — глибокодумно говорили стародавні римляни. «Христос воскрес!» — казали колись наші предки. «Христос воскрес — воскресне Україна!» — з надією промовляють тепер наші сучасники.
 


                        Ю. О. Іванченко

 

Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок Приклади розпису писанок

 

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud124.jpg
Свята наша земля
pryr134.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.