29 | 06 | 2017

Три роки умовно за посягання на Україну

Всього лише три роки умовно за потужну багаторічну підривну сепаратистську діяльність проти України.
Такі наші реалії в час, коли патріотів України часто за набагато меншу провину (а ця є  доведений антидержавний злочин) саджають в тюрми...

 

Довгограюча справа про русинський сепаратизм нарешті пройшла через судовий вирок. Цього понеділка голова Сойму підкарпатських русинів, протоієрей православної церкви Московського патріархату Димитрій Сидор визнаний Апеляційним судом Закарпатської області винним у посяганні на територіальну цілісність України.

Він засуджений до трьох років позбавлення волі з призначенням іспитового терміну на два роки та зобов’язанням не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу виконавчої інспекції.

Предметом розслідування кримінальної справи став виголошений 25 жовтня 2008 р. Д.Сидором у Мукачевому меморандум 2-го Європейського конгресу підкарпатських русинів (ЄКПР) (про що «ДТ» розповідало в матеріалі «Барліг для Балоги» від 1 листопада 2008 р.). Меморандум містив «Акт провозглашения восстановления русинской государственности», який починався словами: «Учитывая, что 17-летняя антирусинская политика украинских властей засвидетельствовала о невозможности далее сохраниться коренному русинскому народу в составе Украины со своим национальным этническим лицом; что все решения и поступки украинских властей за 17 лет направлены на этноуничтожение и дискриминацию, имеющие признаки геноцида русинского народа на его исторической земле; что 1-й Европейский конгресс подкарпатских русинов от 7 июня 2008 г. вынужденно принял решение восстановить право статуса субъекта международного права суверенного подкарпаторусинского народа от 21 декабря 1918 г. и  10 сентября 1919 г., а также статус Республики «Подкарпатская Русь» от 22 ноября 1938 г., имеющих силу закона до сегодня… Делегаты 2-го конгресса единогласно приняли при одном воздержавшемся Акт провозглашения воссоздания русинской государственности в статусе от 22.11.1938 г. с образованием государственной исполнительной власти…»

Цей акт викликав величезний резонанс у ЗМІ й призвів до того, що СБУ порушила проти Д.Сидора кримінальну справу за ч.1 ст.110 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). Судово-лінгвістична, науково-правова, а також комплексна науково-правова та лінгвістична експертизи встановили, що в акті містяться публічні заклики до зміни меж території та Державного кордону України. Після завершення експертиз мало хто сумнівався, що вирок суду буде обвинувальним.

Фігуранти політичних справ завжди намагаються за максимумом використати суд як трибуну для проголошення своїх лозунгів. Тепер цього не сталося. По-перше, вирок Д.Сидору практично повністю проігнорували ЗМІ. По-друге, дивною виявилася поведінка самого підсудного. Якщо хтось очікував, що протоієрей проголосить себе жертвою режиму, котра страждає за благородну ідею — право свого народу на самовизначення, то він був розчарований. Правда, останнє слово підсудного, яке тривало півтори години, було пересипане тезами на кшталт: «Влада незалежної України тільки продовжує антирусинські злочини СРСР та Радянської України» чи твердженнями про «державні злочини української влади проти людяності за фактом 20-річного етноциду русинської нації на русинській землі в центрі Європи». Однак у частині посягання на територіальну цілісність і недоторканність України Д.Сидор свою вину категорично заперечив, запевняючи суд, що його неправильно зрозуміли і підло оббрехали. «Звинувачувати мене в закликах змінити кордон — все одно що звинувачувати в закликах знести дах із обласного драмтеатру! — заявив підсудний. — Кримінальна справа грубо й цинічно сфальсифікована СБУ як свідоме політичне замовлення. Не було цієї безглуздої ідеї — від’єднання Закарпаття від України, — це цинічна практика СБУ — приписувати людям те, чого вони не роблять. Другий конгрес проводився не з метою відділення Закарпаття, а щоб спонукати облраду і офіційний Київ реалізувати прийняте 1 грудня
1991 р. на обласному референдумі рішення про автономність Закарпаття у складі України» (насправді на референдумі йшлося про надання Закарпаттю статусу спеціальної самоврядної адміністративної одиниці у складі України. — В.М.).

Інколи аргументація протоієрея здавалася непереконливими спробами викрутитися й перекласти відповідальність на інших. «Меморандум — колективний твір, а судять тільки мене!» — обурювався Д.Сидор. Коли ж він почав називати вже покійних активістів русинства, котрі долучилися до написання документа, не витримав навіть суддя Іван Стан: він зробив підсудному зауваження, що проголошувати такі речі неетично, особливо священику…

Санкція інкримінованої  Д.Сидору статті Кримінального кодексу передбачає обмеження волі до трьох років або ув’язнення на цей самий строк, утім — позбавлення волі не просила навіть прокуратура. Сам підсудний, передчуваючи, що вирок буде обвинувальним, ще до його проголошення заявив про намір дійти у пошуках справедливості аж до Міжнародного суду з прав людини в Страсбурзі.

Засудження Д.Сидора може справити враження, що СБУ нарешті всерйоз узялася за русинську тематику. Однак так вважати — справедливо тільки частково. Насправді Д.Сидор (як і багато інших активістів русинства) — далеко не самостійна фігура, а справжні ляльководи на суді не фігурували. Мова не тільки про російські спецслужби, чий слід простежувався на 2-му конгресі ЄКПР. Набагато небезпечніші свої, доморощені політики-інтригани, чия причетність до русинського конгресу очевидна й навіть підтверджена матеріалами кримінальної справи. Зокрема, проведення заходу такого масштабу в Мукачевому було б неможливе без особистої санкції В.Балоги, давнього симпатика і покровителя русинів. Показово, що на початку конгресу прозвучало привітання делегатам від Мукачівської міськради, у відповідь на яке організатори висловили подяку мерії за підтримку, зокрема матеріальну. У день конгресу в Мукачевому проводився фестиваль русинської культури, що його фінансувала мерія і широко рекламувала облдержадміністрація. Приїзд на фестиваль учасників із районів, частина яких стала делегатами конгресу, оплачували райдержадміністрації. Тобто Україна руками тодішньої влади ще й фінансувала антиукраїнський захід. Нарешті, слід згадати й «вікопомне» рішення контрольованої В.Балогою Закарпатської облради в березні 2007 р. про визнання окремої національності «русин» та внесення її до переліку національностей краю. Жодної правової оцінки ця діяльність досі так і не отримала. В.Балога й далі проводить у місцеві ради за списками своєї партії русинських активістів та підтримує цей рух, щоб мати в рукаві зайвий козир у політичних торгах із Києвом. Жодного патріотизму тут немає — чистий бізнес. І «регіоналам», які ще не відкинули остаточно ідею об’єднання з «Єдиним центром», слід про це пам’ятати…

P.S. Одразу по закінченні судового процесу стався неприємний інцидент, що ілюструє відкритість русинських активістів для ЗМІ. Моя спроба зробити фотознімок Д.Сидора, який виходив із судової зали, викликала несподіваний спалах люті в його прихильників. За лічені секунди натовп чоловік із п’ятнадцяти притиснув мене до стінки, почулися крики: «Хто ти такий? Яке маєш право тут знімати?» Наступної хвилини кілька чоловік стали викручувати мені руки, намагаючись вирвати фотокамеру та мобільний телефон. Слова, що перед ними журналіст, редакційне посвідчення, навіть застереження, що такі дії підпадають під статтю Кримінального кодексу про перешкоджання журналістській діяльності, не справили жодного ефекту. На щастя, в залі ще залишалися троє співробітників спецпідрозділу «Грифон», котрі стежили за порядком під час проголошення вироку. Правоохоронці одразу кинулися на допомогу й, загородивши мене, почали стримувати і відштовхувати агресивний натовп. Їм довелося докласти чималих зусиль, при цьому деякі невгамовні «карпатороси» й далі не припиняли спроб силоміць вирвати фотокамеру та телефон.

У своїй роботі мені неодноразово доводилося контактувати зі злочинцями, кримінальними авторитетами, а інколи — навіть психічно хворими особами, котрі скоїли тяжкі злочини. Абсолютна більшість їх завжди поводилася адекватно, а якщо хтось і намагався чинити, умовно кажучи, спроби вплинути на ситуацію, то далі слів справа ніколи не заходила. Тому тепер вирячені, налиті люттю очі поборників окремого русинського народу, розчепірені пальці, що тягнулися до фотокамери, вигуки: «Ми все одно до тебе доберемося!» справили неповторне враження.

Робити знімки особи, що займається політикою, в публічному місті, яким є приміщення суду, — для преси звична практика, жодних дозволів або погоджень для цього не потрібно. Тому причина такої неадекватної поведінки й агресії незрозуміла. Очевидно, таким чином «карпатороси» демонструють європейське і толерантне обличчя своєї «нації», про яке постійно говорять їхні лідери, у тому числі протоієрей Сидор…

Джерело: "Дзеркало Тижня. Україна" №11 23 березня 2012


Проект русинства на Закарпатті фінансується Росією – Пащенко

Заяви, які і спричинили кримінальне переслідування Димитрія Сидора, були висловлені ним на території Росії. Керівник Закарпатського інституту політичних досліджень політолог Віктор Пащенко в інтерв'ю ВВС Україна припустив, що саме Росія може стояти за фінансуванням русинського руху і що це їй вигідно політично:

"Те, що проект русинства на Закарпатті фінансується Росією – поза всяким сумнівом. Про це свідчать численні моменти, які є очевидними і про які говорити можна довго. Я б зосередився на тому, як саме фінансується і як використовуються кошти. Звісно, я не маю на руках номерів рахунків чи свідчень, які можна пред’явити у суді, як і ніхто не має. ... А те, що Росія підтримує матеріально, технічно, інтелектуально русофільські проекти за кордоном – це факт. Чи це культурні товариства, чи релігійні, як-от церква, до якої належить і Димитрій Сидор", – заявив політолог, коментуючи ситуацію з вироком голові організації Сойм підкарпатських русинів, протоієреєві Української православної церкви Московського патріархату Димитрію Сидору.


Засуджений сепаратист Сидор не зможе їздити по закордонах

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud138.jpg
Свята наша земля
pryr122.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.