21 | 10 | 2017

Кутя – для померлих, узвар – для народжених

 

Надія Зяблюк про різдвяні традиції українців



Напередодні свята Різдва Христового у прес-центрі „Обозревателя” відбулась прес-конференція старшого наукового співробітника Національного музею народної архітектури і побуту України Надії Зяблюк. Етнограф розповіла про традиційну кутю, 12 різдвяних страв, колядки, щедрівки, вертепи та про дохристиянське ворожіння, яке теж стало частиною зимових свят. Пропонуємо до вашої уваги вибрані фрагменти стенограми прес-конференції.


„Обозреватель”: Які саме свята належать до різдвяних?


Надія Зяблюк: Ці свята складаються із трьох великих свят. У колядці „Добрий вечір тобі, пане господарю” йдеться про „три празники”. Перший празник – Різдво Христове. Протягом двох тижнів, коли тривали різдвяні святки, вечори завжди були святими.

Сьогоднішній Святий вечір – це кінець посту пилипівки. Доки зірка не зійде, можна все робити, а потім починається Святий вечір, Багата кутя.


„Обозреватель”: Як відбувалась підготовка до свята?


Надія Зяблюк: Люди дуже ретельно готувалися до Різдва Христового. Треба було пошити одяг, треба було підготувати горшки, бо кутю варили тільки в нових горшках, макітра для куті теж повинна була бути новенька. Тому і гончарі, і ремісники готувалися заздалегідь. Починаючи від жнив готували дідуха – сніп для Святого вечора.

Крім того, відбирали якнайкращу яру пшеницю. Було дуже багато роботи, особливо у жінок. Вони були повинні забезпечити усі ритуальні страви і прикрасити хату рушниками. В хаті обов’язково мазали і білили.

Діти і молодь робили павука. Це прикраса з соломи кубічної форми, символ всесвіту. Легенда, пов’язана з Ісусом Христом, розповідає, що коли Мати Божа ховала Немовля, вони заховались у печері і павук заволік вхід до неї.


„Обозреватель”: Коли готувалася кутя?


Надія Зяблюк: Дуже рано жінка має братися до приготування куті – напередодні ніхто куті не варить. Кутя – найголовніша ритуальна страва.


„Обозреватель”: Який класичний склад куті?


Надія Зяблюк: Перш за все, це пшениця або ячмінь – найдавніші злаки. Пшениця символізує добробут, врожай, розмноження. Мак був теж обов’язковим, тому що мак - сакральна рослина, що символізує множинність. Він присутній в усіх обрядових стравах. І, звичайно, мед. Бджола – це священна комашка. Її плоди використовувалися і на свічку, яку робили із воску. У кутю додавали горішки – це давня складова куті. Додають і родзинки – вони з’явилися в Україні у Середньовіччі.

Але кутя, по суті, поминальна страва для душ предків. Але від чисто поминальної страви вона відрізняється тим, що на похоронах ніколи маку не клали, а в кутю клали.


„Обозреватель”: Які іще страви мали бути на святковому столі?


Надія Зяблюк: Ще одна головна страва – це узвар, дар садків. Узвар пов’язаний вже із народженням. Коли в хаті народжувалася дитина, обов’язково варили узвар.

Якщо була змога, подавали 12 страв. Що до них входило? Обов’язково мала були квасоля, біб, горох. Вони теж символізують множинність, бо в одному стручку дуже багато горошинок, квасолі, бобів. І, звичайно, вареники. Це люнарна символіка, тобто пов’язана із місяцем. Вареники – символ молодого місяця. На Святий вечір також пекли пиріжки з маком, з квасолею, з капустою, але все це робилося без скороми, тобто без молока і м’яса. Але можна було використовувати конопляне і макове молочко. Був ще й обрядовий хліб – паляниця або книш. І обов’язкова страва – риба, символ Ісуса Христа. А ще гриби і борщ.

Все це готувалося з особливими ритуалами, а не просто так. Жінка мала бути помита, вбрана у чистеньку сорочку. До того, як приступати до приготування страв, вона мала обов’язково помолитися.


„Обозреватель”: В чому полягає різниця між колядками і щедрівками?


Надія Зяблюк: В деяких місцевостях практично не розрізняли колядки і щедрівки. Їх співали протягом усіх різдвяних свят. Але були місцевості, і Київщина, зокрема, де їх дуже чітко розрізняли і де не можна було щедрувати, наприклад, на коляду. На західній Україні діти починають колядувати вже з Святого вечора. В центральній і лівобережній Україні починають колядувати тільки на Різдво. Колядки обов’язково вшановували господаря і тим не дуже відрізнялись від щедрівок.

Були колядки для всієї родини, для дівчини, для парубка, для дітей, для вдови і навіть для померлих. Взагалі в ці свята людина очищалася фізично і духовно.


„Обозреватель”: Наскільки християнські традиції святкування Різдва переплелися із дохристиянськими традиціями?


Надія Зяблюк: Вони дуже тісно переплелися, тому у нас вже свої християнські свята. І коляда, і 12 страв пішли з дохристиянських часів. 12 страв – це і 12 місяців, і 12 апостолів. Але були регіони, де число обов’язкових страв було не 12, а 7 або 9.

Зараз все настільки переплелося, що його не варто розривати. Церква не могла подолати дохристиянські звичаї і обряди, тому Різдво Христове було приурочене до зимового сонцестояння. Так само як літнє сонцестояння прив’язане до купальського свята, так само як весняні свята прив’язані до весняного рівнодення, а осінні – до осіннього.


„Обозреватель”: Ворожіння – це дохристиянська традиція?


Надія Зяблюк: Звичайно, дохристиянська. Церква дуже довго воювала проти ворожіння, так само як і проти колядок, вертепів і гулянь. Але потім змирилася, бо побачила, що народ не переламаєш.

У Святвечір переважно ворожили господарі. Ворожили на врожай. Перша ложка підкидалась до стелі, а далі дивилися, скільки зерен і маку приліпиться до стелі. Макові зерна – це рої, а зерна – це кіпи злаків. Ворожили на погоду, дівчата ворожили на чоловіка.

Найбільше ворожінь було не на Святий вечір, а під Новий рік. Подекуди ворожили навіть перед Водохрещем, але не так багато.


„Обозреватель”: Ви згадали про зимове сонцестояння. Як відомо, перехід з юліанського на григоріанський календар відбувся саме тому, що ця дата перестала співпадати із реальним сонцестоянням. Кожних сто років юліанський календар відставатиме від григоріанського ще на одну добу.


Надія Зяблюк: Звичайно, є якісь астрономічні речі – від цього нікуди не дінешся. Православ’я було змушене триматися своїх давніх чисел, бо боялися втратити свою ідентичність. Але в принципі я не вбачаю в цьому великої біди. Нехай люди святкують двічі – це не страшно. Крім того, ці два тижні у межах космосу – нікчемна часточка часу. Це мить і все.


„Обозреватель”: Відродження традицій – це, звісно, дуже добре, але чи не вбачаєте ви певної загрози того, що воно перетвориться на моду, яка із часом мине?


Надія Зяблюк: Це не страшно, що це мода. Це добре. Модно відроджувати традиції – це прекрасно. Коли дитина підростає, вона хоче мати те саме. Мода переходить у звичку і традиції відновлюються. Це краще, ніж нічого.


„Обозреватель”: Чи вдасться у сучасному світі зберегти автентичність народних традицій?


Надія Зяблюк: Звичайно, вдасться, але якщо про це буде думати не тільки народ. Народ зберіг, у нас були донори традицій – села і містечка. Але село вимирає, тому зараз треба, щоб ініціаторами були не тільки люди, які живуть у селах і містечках, але й інтелігенція і, перш за все, державні установи.

Просто українці дуже щасливі ще й з того, що вони мають дуже багато чого зберігати. Цей народ сидів на місці, на цій території. У нього не було імперських замашок і він мав можливість витратити більше енергії на творчість, обряди, звичаї. І це все можна відродити. Бо скільки б не було машин, а людина сумує за первозданним.

http://obozrevatel.com/news/2011/1/6/414485.htm

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud299.jpg
Свята наша земля
pryr15.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.