18 | 10 | 2017

Попереду кінцева фаза етноциду титульної нації України. Потрібні кардинальні заходи

Двомовність. Лінгвоцид.

Упродовж багатьох століть мова титульної (української) нації зазнавала нещадних репресій, знищень, заборон, утисків, перелицювань на кшталт мови окупанта тощо.
 
Шовіністичні імперії, які окуповували Україну чи частину її території, планомірно ліквідовували найсвідоміших й найактивніших представників української інтеліґенції, носіїв національної ідентичності: їх кидали в концтабори й тюрми, піддавали безконечним гонінням, а то й знищували фізично.
 
Урешті в половині минулого століття відбувся новий переділ світу, в якому також не було місця для незалежної України. На довгі роки Україна застрягла в совєтському багновинні. А навколо неї безупинно мінявся світ, вдосконалювався. Зокрема розвиненими країнами ширилася ідея демократизації громадянського суспільства. Урешті Совєтський Союз, уникаючи міжнародної ізоляції, мусив бігти навзирці за цими новітніми процесами. А радше – створювати видимість лібералізації «імперії зла».
 
Одним із проявів такої лібералізації було відносне полегшення становища української мови. Вочевидь, нишпорки зі всесильного КґБ все ще вишукували нові жертви з числа так званих українських націоналістів, непідконтрольні партноменклатурі працівники українського красного письменства все ще каралися по концтаборах. Однак масмедійний простір демонстрував свою лояльність (хай показушну!) до української мови.
 
Навіть у 70-і роки минулого століття, періоді поголовних арештів свідомої української інтеліґенції, існувало державне україномовне радіо й телебачення, великими накладами виходили українські газети та журнали республіканського й місцевого рівнів. Окрім цього, за рахунок державних дотацій книжковий фонд підсовєтської України поповнювався новими зразками української літератури (Вочевидь, значна частина цієї літератури була ідейно заанґажованою.). Так, була спроба з боку комуністичних ідеологів накинути на українську мову тугу вуздечку у вигляді «злиття мов». Але їм це не вдалося.
 
Отже перед розпадом Совєтського Союзу існував чималий український інформаційний простір, масове українське книгодрукування, багатомільйонне українське середнє й вище шкільництво (за винятком насильно зрусифікованих південних областей України). Але чому раптом згадуємо покійний СССР? Бо нинішня бандитська влада з донецьких є набагато небезпечніша для українців, ніж відносно недавній комуністичний режим. Пригадаємо, що комуністичні бонзи дотримувалися певних стандартів, про що дбав всевидющий КГБ. Натомість безконтрольна донецька кримінальна братва, без будь-яких моральних критерій і елементарних культурних навиків, давно втратила почуття будь-якої міри: її казнокрадство досягає астрономічних масштабів; паталогічна потреба наживи й демонстрування розкоші перевершило будь-яке людське розуміння, викликаючи почуття огиди; політичне шулерство, неймовірна жорстокість й бандитська нахрапистість просто зашкалює. І ще: ця братва демонструє неймовірно живучу совковість і паталогічно вороже ставлення до всього українського.
 
Саме внаслідок останнього фактора нинішній стан української мови набагато трагічніший, ніж упродовж останніх десятиріч совєтського режиму. Адже політику, яку проводить теперішня влада в національній царині, не можна назвати інакше як відкритим етноцидом українського народу. Так, нині очільник донецьких мафіозі В. Янукович становить більшу загрозу для титульної нації України, ніж хто-небудь із останніх комуністичних бонзів.
 
До значної міри нинішній катастрофічний стан української мови зумовлено попередньою бездіяльністю в національній царині всіх трьох президентів України. Жоден із них не зробив нічого для того, щоб повернути українську мову (мову титульної нації!) в усі сфери державного життя, а то й зробити цей процес незворотнім. У цьому контексті найбільше претензій до Віктора Ющенка, висуванця національно-демократичних сил. Утім, годі було чекати від нього, примітивного селюха й неймовірного базікала, реалізації спеціальних програм, спрямованих на повернення історичної пам`яті українському народові. Утім, не без допомоги цього «месії» нині Україна опинилася під гнітом цієї бандитської влади.
 
Що ж зумовило нинішній катастрофічний стан української мови? Відповідь: інформаційний простір України належить українофобам або їхнім ставленикам (існуючі ЗМІ не тільки русифікують українців, але й виховують зневагу до всього національного); вище й середнє шкільництво очолює відкритий україножер Дмитро Табачник (саме з Міністерства освіти й науки ведеться планомірне витіснення української мови з навчального процесу, впроваджується російська); в Україні катастрофічно бракує україномовних газет і журналів, невпинно скорочується наклад українських книжок, українські книгарні знищуються рейдерськими атаками (ще один штрих до політики русифікації нинішньої влади); зачищається український музичний простір, натомість насаджується низькопробна російська попса (на законодавчому рівні введено менші квоти на трансляцію української музичної продукції, а також драконівські побори на концертування національних мистецьких одиниць) і т.д.
 
І найновіше: ще нинішнє скликання Верховної Ради планує ухвалити закон про забезпечення прав російської мови в Україні. Безсумнівно, такий антиукраїнський закон остаточно витіснить українську мову з офіційного і побутового обігів, звузивши сферу використання до мінімуму. А це значить, що згаданий закон при нинішній украй катастрофічній ситуації з українською мовою, може викликати незворотній процес її зникнення.
 
Та це ще не все. У майбутньому році донецьке бандформування на чолі з В. Януковичем планує провести перепис населення України, з відповідною графою «розмовна мова». Можна передбачити, який відсоток російськомовних громадян «намалює» ця україножерська влада. І результат може не забаритися: державною мовою може стати російська. А це – вже катастрофа всенаціонального масштабу. Це – завершальна фаза етноциду українського народу.
 
Окремо варто наголосити на тому, що немає жодних виглядів на покращення стану української мови без будь-якого позитивного втручання. Позаяк нині відбувається зміна поколінь. І не на користь українства. Це, передовсім, стосується Галичини як національного оберега. Річ у тім, що відходить із життя покоління свідомих українців, борців за волю України, натомість приходить нове покоління, виховане в інформаційному російському просторі. У своїй загальній масі молоде покоління байдуже до національних проблем, зокрема до української мови. Ну, а заклопотаному фізичним виживанням пересічному українцеві також не до рідної мови.
 
Отже, хто повинен взятися за порятунок української мови - душі українського народу? Відповідь однозначна: провід СКУ разом з патріотичними силами України. Передовсім політичні партії та громадські організації України повинні підготувати доказовий матеріал (перелік заходів окупаційних режимів із метою знищення української мови, нинішні статистичні дані щодо звуження вжитку української мови, висновки науковців тощо), який би підтвердив катастрофічне скорочення сфери використання української мови. До речі, у висновках учених необхідно наголосити на постгеноцидному станові української мови. Окрім того, зібрати достатньо матеріалів, які б підтверджували політику етноциду нинішньої влади щодо українського народу. Увесь цей доказовий матеріал, зібраний в Україні, скерувати проводові СКУ. А останній, репрезентант світового українства, повинен цим доказовим матеріалом переламати ситуацію в міжнародних структурах на користь захисту української мови. Зрештою, найвища пора проводові СКУ перейти від безконечного «самолюбованія» на сторінках діаспорних газет до нагального вирішення кардинальних проблем усього українства.
 
Окрім того, нагальною потребою для нас, діаспорних українців, повинні стати акції протесту проти етноциду української народу під стінами посольств і консульств України.
 
Тільки ми, українці всього світу, можемо зупинити етноцид українського народу!
 
 
 
РедакціяеПОШТИ 
 
 
Джерело: сайт slovoidilo.com
Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud32.jpg
Свята наша земля
pryr170.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.