22 | 08 | 2017

"Русский Крым"? Національний склад регіону у 1897, 1926, 2001 рр.

Розподіл населенняУкраїнці у першій чверті ХХ ст. проживали в основному у Джанкойському, Євпаторійському, Керченському повітах, становили більшість населення м. Армянськ. Найменше їх було у "татарських" повітах. 98% євреїв жили у містах, понад 90% німців - у селах.

 
Взяв перепис 1926 р. Він цікавий тим, що вперше фіксує національність, а не релігію-мову, як було до цього.
Отже, населення Криму (разом з Севастополем) складало 713,8 тис. У три рази менше, ніж зараз.
 
 

"Подарунок" Хрущова. Як Україна відбудовувала Крим

Розподіл по національностях був таким:

Росіяни - 301,4 тис. (42.2%)
Татари - 179,1 тис (25.1%)
Українці - 77,4 тис. (10.8%)
Німці - 43,6 тис.(6.1%)
Євреї - 39,9 тис. (5.6%)
Греки - 16,0 тис. (2.3%)
Болгари - 11,4 тис. (1.6%)
Вірмени - 10,7 тис. (1.5%)
Кримські євреї - 6,0 тис. (0.8%)
Караїми - 4,2 тис.(0.6%)

Крим тоді був одним з найбільш урбанізованих регіонів СРСР. Навіть більш урбанізованим ніж Донбас. Міське населення складало аж 46%. В УРСР тоді урбанізація складала 18%.

Національний склад міського і сільського населення дуже відрізнявся.

Серед міського населення було:

Росіян - 55,4%
Татар - 11,9%
Євреїв - 11,0%
Українців - 8,8%
Греків - 2,9%
Вірмен - 2,2%
Кримських євреїв - 1,8%
Німців - 1,3%
Караїмів - 1,2%
Болгар - 0,4%

Серед сільського населення:

Татар - 36,8%
Росіян - 31,8%
Українців - 12,8%
Німців - 10,3%
Болгар - 2,6%
Греків - 1,7%
Євреїв - 1,1%
Вірмен - 1,0%
Караїмів - 0,07%
Крим.євреїв - 0,03%

Тобто найбільш представлені у міському населенні були іудейські народи євреї, караїми та кримські євреї. На них приходилось 14,0% міського населення та всього 1,2% сільського населення.

Найменш представленими були німці, болгари та татари. На них приходилось 49,7% сільського населення і 13,6% міського.

"Немецкая оккупационная политика на территории Крыма и национальный вопрос (1941-1944)"

Ось якими були показники урбанізації серед народів Криму у 1926 р.

1.Кримські євреї - 98,4%
2.Караїми - 93,2%
3.Євреї (ашкенази) - 89,8%
4.Вірмени - 65,7%
5.Росіяни - 59,8%
6.Греки - 58,9%
Крим (середній покажчик) - 46,0%
7.Українці - 36,9%
8.Кримські атари - 21,6%
9.Болгари - 12,1%
10.Німці - 9,9%.

 Для порівняння. Населення Таврійської губернії за переписом 1897 р.

А тепер детальніше.

Крим поділявся на 10 повітів.

Росіяни (42.2%) складали більшість у 6 повітах: Джанкойському (39.3%), Євпаторійському (32.9%), Керченському (48.7%), Севастопольському (60.1%), Сімферопольському (43.2%) та Феодосійському (54.5%).

У містах росіяни складали більшість населення (абсолютну або відносну) у всіх містах Криму, крім Бахчисарая, Армянська, Карасубазара (зараз - Білогірськ), Алушти та Гурзуфа.

Росіяни - за переписом 2001 р.

Татари (25,1%) складали більшість у 4 повітах: Бахчисарайському (76.7%), Карасубазарському (43.9%), Судацькому (81.7%) та Ялтинському (42.2%).

Частка татар суттєво знизилась порівняно з 1897 р. Тоді вони складали відносну більшість населення півострову - 35,6% (росіяни 33,1%).

У містах татари складали більшість населення у Бахчисараї (72.1%, у 1897 було 86%), Карасубазарі (33,7%, у 1897 - 64,0%), Алушті (38,2%) та Гурзуфі (49,9%).

Крім того, багато татар було у Євпаторії (20,2%, у 1897 р. - 49,4%), Сімферополі (12.6%, у 1897 р. - 19.7%). Якщо серед сільського населення частка татар ще тримались на рівні, то у містах росіяни їх швидко витісняли на другі ролі.

Киримли - це татари з Криму

Особливо показовою є ситуація з Карасубазаром і Євпаторією. У Карасубазарі 1897 р. пропорція між татарами і росіянами становила 64:16, через 30 років вже 34:32. У Євпаторії 49:26 у 1897 і 20:44 у 1926 р.

Та ж ситуація і з невеликими селищами на південному берегу. Судячи з усього, ще у 1897 р.. Алупка, Алушта, Гурзуф мали стійку татарську більшість.

У 1926 р. невелику відносну татарську більшість зберегли Гурзуф (49,9% татар і 33,5% росіян) та Алушта (38,2% татар і 33,0% росіян), а Алупка втратила (29,8% татар, 49,4% росіян).

Як депортували кримських татар

Кримські татари - за переписом 2001 р. 

Українці (10,8%) проживали в основному у Джанкойському (17,5%), Євпаторійському (17,8%), Керченському (20,0%) повітах. 10-11% вони складали у Сімферопольському та Севастопольському повітах.

Крім того, українці становили відносну більшість населення м.Армянськ (43,6%).

Брати по духу і зброї. Про дружбу козаків і татар

Найменше було українців у південних "татарських" повітах - Карасубазарському, Бахчисарайському, Судацькому (2-3%).

Українці - за переписом 2001 р.

Німці (6.1%) займали чисте четверте місце по населенню, випереджаючи євреїв, та п'яте якщо враховувати всі групи євреїв разом. Зважаючи на дуже низький рівень їх урбанізації (90% німців жили у сільських колоніях), їх частка у сільському населенні (10,3%) майже дорівнювала українській (12,8%).

Німці складали 18,1% населення Джанкойського повіту (20,7% серед сільського населення і 5,7% у Джанкої), 11,2% Євпаторійського повіту (15,7% серед с.н. і 3,7% у Євпаторії), 9,1% Сімферопольського повіту (18.7% серед с.н. і 1.7% у Сімферополі). У містах німців взагалі було дуже мало 0,5 - 1,5%.

Крім Джанкою, про який я вже згадував, їх чомусь було багато у Судаку (5,4%).

П'ятою за чисельністю національністю були євреї.

Євреї-ашкенази жили майже виключно у містах. З 4 тис. євреїв-селян 2,4 тис. проживали у Джанкойському повіті, де вони складали 4,1% сільського населення. В решті повітів частка сільських євреїв мало незначною - менше 1%.

У містах присутність євреїв була дуже нерівномірною. У Бахчисараї, Саках, Карасубазарі, Балаклаві, Судаку, Старому Криму, Алупці та Гурзуфі їх було мало 1 - 3%. А найбільший відсоток євреї складали у населенні Сімферополя - 19,7%, Феодосії, Джанкоя - 11,3%, Євпаторії - 10,2%.

Греки (2,3%) були шостим за чисельністю народом Криму. В основному греки жили у передгірних районах Криму і на південному узбережжі. Найбільш відомим місцем концентрації греків була Балаклава. Енциклопедія Брокгауза-Єфрона давала грекам 75% населення Балаклави станом на 80-і роки 19 ст.

Балаклава - грецька "столиця" півострова у кінці XIX сторіччя

Перепис 1897 р. зафіксував у Балаклаві 51,4% грекомовного населення. У 1926 р. греки становили тільки 20,7% населення Балаклави. Враховуючи, що не всі греки вже у 1897 р. були грекомовні і їх було більше ніж 51,4%, то їх частка за 30 років зменшилась десь у 3 рази.

Другим місцем концентрації грецького населення було м.Старий Крим. Зважаючи на його глухувате місце розташування і відсутність стратегічного значення, тут не було такого припливу росіян і частка греків впала не так сильно - з 24,4% грекомовних у 1897 р. до 20,7% греків у 1926 р.

Ще греки жили у Карасубазарі (5,6%), Ялті (6,2%), Алушті (5,2%) У більшості інших міст частка греків коливалась у діапазоні 1,3%. Сільські греки проживали у Феодосійському (4,2% с.н.), Севастопольському (4,8% с.н.), Карасубазарському (3,9% с.н.) повітах.

Сіоніст, просвітитель кримських татар, лідер караїмів - що їх об'єднує?

Болгари (1,6%) складали 6,3% населення Феодосійського повіту, в тому числі 20.7% населення у м.Старий Крим у 8,3% серед сільського населення. Крім того, 7,5% населення Карасубазарського повіту (9,5% серед с.н.) і 3,0% Керченського повіту (5,6% серед с.н.).

Вірмени (1,5%) в основному жили у містах південної частики Криму. Вони складали 5,3% населення Карасубазару, 5,0% Судаку, 3,9% Старого Криму, 3,7% Джанкою, 2,7% Ялти та Сімферополя. Порівняно з 1897 р. їх частка значно скоротилось, особливо у Старому Криму - з 11,9% до 3,9%.

Чим більше червоного - тим більша кількість вірмен

Кримські євреї (кримчаки) (0,8%) жили майже виключно в містах. Великий відсоток населення вони складали тільки у Карасубазарі - 13.7%. Крім того, у Сімферополі - 2,8% населення, у Феодосії 2,0%. Загалом, з 6 тис. кримчаків 2,5 тис. жили у Сімферополі, 1 тис. у Карасубазарі, 0.8 тис. у Севастополі, по 0.6 тис. у Керчі та Феодосії. Тобто 92% кримських євреїв проживали всього у 5 містах.

По караїмах, на жаль, немає детальних даних, але схоже їх географія їх розселення нагадувала географію кримських євреїв - Сімферополь, Євпаторія, Феодосія, Карасубазар.

 

Джерело: блог pollotenchegg.livejournal.com

 

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud302.jpg
Свята наша земля
pryr18.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.