29 | 04 | 2017

Володимир Івасюк

Володимир Івасюк. Український композитор, співакВолоди?мир Миха?йлович Івасю?к ( народився 4 березня 1949, Кіцмань, Чернівецька область — не повернувся додому  24 04.1979,  виявлений мертвим в Брюховицькому  лісі під Львовом 18.05.1979) — український композитор і поет. Герой України (2009, посмертно).

 

Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.

18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер.

Відповідно до неофіційної версії смерть Івасюка була вбивством, виконаним КДБ за наказом із Москви. Таким чином винищувалась свідомі українці і перш за все ті, хто міг вплинути на суспільну думку, впроваджуючи, відновлюючи звичай та духовнісь українського народу. 

Фльм про вбивство В.Івасюка на http://torrents.net.ua  Володимир Івасюк. Ідеальне вбивство (2009) TVRip (356мб) 

 

Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади.

Архіви цієї справи, що знаходяться в Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають, посилаючись на гриф «таємно», а можливо тому, що ще живі багато учасників тих драматичних подій. Самі ж родичі Івасюка вважають, що Володимира вбили.[3]

Докладно про життя і смерть Володимира Івасюка розповідається у книжках «Монолог перед обличчям сина» та «Життя і смерть Володимира Івасюка».

26 січня 2009 року Генеральна прокуратура України поновила давно закриту кримінальну справу про смерть Володимира Івасюка.

 

Статті та есе на сайті, присвяченому В.Івасюку

 

 

 

Основні дати життя і творчості 

 

Життєвий шлях

 

  • 1949, 4 березня — народився у м. Кіцмані Чернівецької області в родині учителів Михайла і Софії Івасюків.
  • 1955—1963 — навчання у місцевій дитячій музичній школі.
  • 1956—1966 — учень Кіцманської середньої школи. 
  • 1962 — взяв участь у заключному концерті обласного огляду музичних шкіл Буковини.
  • 1963 — вступив до Київської музичної десятирічки ім. М.Лисенка за спеціальністю альт. Навчається першу чверть. З 2-ї чверті через хворобу повертається до Кіцманя та навчається у середній школі та музичній школі за класом фортепіано.
  • 1964 — склав першу пісню «Колискова» на вірші батька. У рідній школі створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка».
  • 1965 — ансамбль «Буковинка» за перемогу в республіканському конкурсі нагороджено поїздкою по Дніпру.
  • 1966 — сім'я переїжджає до Чернівців. Вступив до медичного інституту, але відрахований з нього за участь у «політичному інциденті». Влаштувався працювати на завод «Легмаш», де керував заводським хором. Під псевдонімом Весняний надіслав на обласний конкурс пісні «Відлітали журавлі» на вірш В.Миколайчука та «Колискова для Оксаночки» на власний вірш. За пісню «Відлітали журавлі» удостоєний першої премії.
  • 1967—1972 — повертається до навчання у медичному інституті.
  • 1970 — склав пісні «Червона рута» й «Водограй», які 13 вересня вперше виконав з Оленою Червона Рута. В.ІвасюкКузнецовою у програмі Українського телебачення «Камертон доброго настрою».
  • 1971 — режисер Роман Олексів зняв у селищі Яремча перший український музичний фільм «Червона рута», в якому головні ролі виконали Софія Ротару й Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка. «Червона рута» перемогла на першому всесоюзному фестивалі «Пісня-71». На заключному концерті в Останкіно її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. Текст і ноти «Червоної рути» опублікував тижневик «Україна».
  • 1972 — на Чернівецькому телебаченні відбулася прем'єра пісні «Балада про дві скрипки», яку виконала Софія Ротару. Пісня «Водограй» перемогла в телевізійному конкурсі «Алло, ми шукаємо таланти!» та на фестивалі «Пісня-72».
  • 1972 — В.Івасюк переїхав до Львова. Там навчався в медичному інституті й почав студії у консерваторії на підготовчому відділенні.
  • Листопад 1972 р. — на запрошення Володимира Івасюка у Львівському театрі ім. Марії Заньковецької його пісні виконує ансамбль «Смерічка». Початок співпраці з Ростиславом Братунем, що було етапним у творчості композитора.
  • 1973 — закінчив Львівський медичний інститут, вступив у аспірантуру до професора Т.Митіної.
  • 1974, серпень — у складі радянської делегації взяв участь у міжнародному пісенному конкурсі «Сопот-74», на якому Софія Ротару перемогла з його пісню «Водограй». Із сестрою Галиною здійснив коротку подорож Польщею.
  • 1974, вересень — розпочав навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі А.Кос-Анатольського.
  • 1974—1975 — робота над музикою до вистави «Прапороносці» за однойменним романом Володимир ІвасюкО.Гончара. Режисер вистави — Сергій Данченко.
  • 1975, 19 березня — прем'єра вистави «Прапороносці». Музику В.Івасюка високо оцінили критики.
  • 1975, серпень-вересень — у селі Розтоки на Буковині було знято фільм «Пісня завжди з нами», в якому Софія Ротару виконала 6 пісень В.Івасюка.
  • 1976, липень — В.Івасюка відрахували з консерваторії за пропуски занять. Створив музику до вистави «Мезозойська історія» у Дрогобицькому обласному муздрамтеатрі.
  • 1977 — відновлює навчання у Львівській консерваторії в класі Лєшека Мазепи. Софія Ротару з піснею В.Івасюка «У долі своя весна» перемогла на фестивалі «Сопот-77». Вийшли платівка-гігант «Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару» і збірка його пісень «Моя пісня».
  • 1978, квітень — участь у Всесоюзному конкурсі молодих композиторів у Єревані. Піаністка Л.Десяткіна виконала на конкурсі "Сюїту-варіації на тему народної пісні «Сухая верба» В.Івасюка.
  • 1978, жовтень — участь у Всеукраїнському зльоті творчої молоді. Було виконано «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та відбулася прем'єра пісень «Літо пізніх жоржин» на вірші Р.Братуня, «Нам спокій, друже, тільки сниться» на вірші Р.Кудлика (у виконанні соліста Львівської опери Ігоря Кушплера).
  • 1978, листопад — перемога на всесоюзному конкурсі композиторів-студентів консерваторій у Москві — дипломи II ступеня за «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та «Баладу про Віктора Хара».
  • 1979, квітень — член журі I Республіканського конкурсу артистів естради в Хмельницькому. Виїхав у Львів в ніч з 23 по 24 квітня.
  • 1979, 24 квітня — за телефонним викликом пішов із дому й більше не повернувся.
  • 1979, 18 травня — тіло Володимира Івасюка випадково знайдене в Брюховицькому лісі під Львовом. Точна дата смерті Івасюка не відома.

1979, 22 травня — похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові вилився у масову акцію протесту. З того часу на творчість композитора фактично було накладено заборону.

Червона рута. Зйомки фільму.

 

Про загибель В.Іасюка


Батьки відразу подали заяву про зникнення сина в міліцію, але дієвих заходів вжито не було. Пошуки велися з 27 квітня до 11 травня. Саме тоді була закрита справа розшуку.

Володимира знайшов аж 18 травня 1979 р. випадковий солдат, котрий «полюючи на лисиць» (є така форма навчання радистів), наткнувся на напіввисячий-напівстоячий труп людини. Слідство висунуло версію, що 

 Володимир Івасюк. Український композитор, співак

Володимир ще не набув душевної рівноваги після лікування у Львівській обласній психіатричній лікарні і покінчив життя самогубством. Чомусь жодному з досвідчених слідчих не спало на думку, що лікування у стаціонарі Івасюка було отим хитрим ходом (випробуваним уже не одним поколінням) заради поновлення в числі студентів консерваторії. Довідка з лікарні — найвагоміший доказ, тим паче у країні, де завжди любили повозитися з паперами. Хворобою можна було аргументувати численні пропуски, але оскільки Володя ні на що інше, крім втоми і безсоння, викликаних напруженою працею, не хворів, то й вирішив звернутися у психіатричну лікарню. Згадаємо, Івасюк був професійним лікарем, тож «підіграти» міг. Недарма вже незабаром "«стан хворого поліпшується: поступово нормалізується настрій, поліпшується сон, стає фізично сильнішим…»". І ось очікуваний документ на руках: "«У цей час стан тов. Івасюка В. М. хороший і він може приступити до занять у консерваторії»".

Але слідчі відстоювали формулу «божевільний — самогубець». 4 червня 1979 року ЗМІ передали повідомлення про те, що причиною смерті Володимира Івасюка є самоповішення, чутки про інші обставини смерті є вигадкою. Рештою версій, які б могли мати продовження, ніхто не займався. Це й сутичка на вулиці, коли Івасюкові повідривали ґудзики на куртці (може, то було спеціально сплановане «знайомство»), це й люди, котрі розшукували Івасюка у коридорах консерваторії, яких працівники ВНЗ бачили вперше, це й загадка смерті двох молодих закоханих, котрі начебто були свідками того, як «брали» Івасюка, це й свідчення однієї студентки про зустріч з Володимиром у Рівному 3 травня (за висновками слідчих, він помер 27 квітня). Але на все це ніхто не звернув уваги — не захотів чи просто «не рекомендувалося».
 
Щось дивне діялося і зі свідченнями медекспертів. Спочатку після дослідження кори бука, на якому висіло тіло, було встановлено: "«Сліди 1, 2, 3, 4 (від зашморгу), 5 могли бути нанесені взуттям самого потерпілого за умови, що останній перед смертю залазив чи намагався залізти на дерево. Вирішити це питання в категоричній формі не являється можливим через відсутність якихось індивідуальних ознак»". Тоді на аналіз віддають одяг Івасюка. Висновок експертів: "«На наявних предметах одягу (плащі, піджаку, штанях, трикотажній сорочці та взутті) Івасюка В. М. частин кори, деревини, а також плям зеленого кольору, які б могли походити від поверхні стовбура з місця події, немає…»". Але ж версія слідчих вимагала зовсім інших висновків, і згодом вони з’являються: "«Судово-трасологічною експертизою встановлено, що сліди на стовбурі дерева, на гілляці якого висів труп, залишені взуттям Івасюка В. М., коли він залазив на дерево, щоб прив’язати пасок до гілляки»".

Ще одна деталь. Під час одного журналістського дослідження, колишній політв’язень, якому довелося бачити чимало повішених, зауважив, що всі вони висіли з витягнутим язиком. У трупа язик висунутим не був, як і не було виділень. Правда, на останню ознаку експерти увагу звернули.

Похорон В.Івасюка

Сьогодні ми можемо лише гадати про реальні обставини й причини смерті Володимира Івасюка.

Пройшли вже десятки років, як Володимир Івасюк покинув цей світ. Але з нами залишились його пісні, своїм талантом він зробив їх вічно сучасними.

Пам'ятник В.Івасюку у Львові


Фотоальбом В.Івасюка на сайті, присвяченому В.Івасюку

 

 В.Івасюк сьогодні

 

  • 1989 — відновлення інтересу до Володимира Івасюка. «Червона рута» стає назвою однойменного фестивалю.
  • 2 березня 1994 р. — президент України Леонід Кравчук підписує Указ про присудження посмертно Володимиру Івасюку Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
  • 1998 — концерт «Володимир Івасюк. Повернення». Спроба ознайомити сучасників з творчою спадщиною композитора.
  • 4 березня 1999 р. — відкриття у Чернівцях Меморіального музею Володимира Івасюка.
  • 2001 — на V Ювілейній Церемонії нагородження лауреатів Всеукраїнської премії у галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» Володимира Івасюка нагороджено у номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття».
  • 2003 — вихід компакт-диску «Наш Івасюк» у виконанні Тараса Чубая та групи «Плач Єремії». Ріст зацікавленості творчістю композитора серед сучасної молоді.
  • 2008 - вихід компакт-диску "Молодь співає пісні Івасюка" у виконанні Назара Савка та вихованців Музичної студії "Джерело".
  • 2009 рік за рішенням Львівської облради має стати роком Володимира Івасюка на Львівщині. Ініціативу колег планують підтримали депутати Чернівецької області — батьківщини композитора.
  • 2009, березень — Указом Президента Украïни присвоєно звання Герой України (посмертно).
  • 2009 — вихід монографії О. М. Василишина Володимир Івасюк: сила серця і таланту.
  • 2011 — у Львові на проспекті Тараса Шевченка відкрито пам'ятник композиторові (скульптор Сергій Олешко, архітектор Михайло Ягольник). Меценат, за чиї кошти збудовано пам’ятник, - музикант Святослав Вакарчук.

 

Нагороди

Дипломант Всесоюзного огляду молодих композиторів (1978).
Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М.Островського (1988, посмертно)
Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1994, посмертно).
Герой України (березень 2009, посмертно)
 

 

Творчість

пісні на власні слова 

Пам'ятний знак Володимиру Івасюку в Чернівцях

  • «Пісня буде поміж нас»,
  • «Червона рута»,
  • «Водограй»,
  • «Відлітали журавлі»,
  • «Пісня буде поміж нас»
  • «Лиш раз цвіте любов»,
  • «Балада про мальви»,
  • «Я — твоє крило»,
  • «Ласкаво просимо»,
  • «Наче зграя птиць»,    «Колискова»,
  • «Мандрівна музика»,
  • «Два персні»,
  • «Там за горою, за крем'яною»,
  • «Капелюх» 
  • та інші.
Пісні на слова різних поетів, зокрема Дм. Павличка, О.Гончара, Б.Стельмаха, М.Петренка, Ю.Рибчинського, Р.Братуня, Р.Кудлика та інших. (понад 40) — «У долі своя весна», «Кленовий вогонь», «Літо пізніх жоржин», «Балада про дві скрипки» «Світ без тебе» на слова Василя Бабуха та інші.
 

 
Збірка фортепіанних творів В.Івасюка

  • видання Дрогобицького педагогічного університету, 2006


Твори для хору

  • Сюїта (цикл обробок українських народних пісень) для хору без супроводу (1978)


Інструментальні твори

  • Сюїта-варіації на тему української народної пісні «Сухая верба»(1977)
  • Сюїта-варіації для камерного оркестру (1977),
  • три п'єси для фортепіано,
  • «Осіння картинка» — для віолончелі,
  • три п'єси для скрипки
  • музика до вистави «Прапороносці» (1975, збереглися фрагменти).

 

Книжки про Володимира Івасюка та пісенники сайт присвяячний В.Івасюку)

 

 Музика і пісні Володимира Івасюка

 

Пісні В. Івасюка в російській "соціальній мережі" vk.com

Володимир Івасюк - Найкраще (2009) ( сайт sichkarnya.org.ua )

VA - 100 пісень Володимира Iвасюка (2008) ( сайт sichkarnya.org.ua )

ВІА "Смерічка" Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич ( сайт sichkarnya.org.ua )

Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару (1977) ( сайт sichkarnya.org.ua )

Завантажити пісні Володимира Івасюка  з торренту 

Дискографія

 

Рік Обкладинка Назва Інша інформація
1977 Rotaru-1977-pisni ivasyuka-f.jpg Софія Ротару
«Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару»
LP,
«Мелодія»СРСР
1978 Vinil ivasuk.jpg Софія Ротару
«Пісні Володимира Івасюка»
LP,
«Мелодія»СРСР
1980 Ivasyuk ensemble-1.jpg Український народний ансамбль ім. В. Івасюка MP,
Австралія
1980 Canada vinil-1-f.jpg «Поклін Володимирові Івасюкові»
Різні виконавці
LP,
Канада
1981 Songs by ivasyuk-1981.jpg ВІА «Смерічка», ВІА «Ватра», ВІА «Водограй»
«Ukrainian songs. Volodymyr Ivasiuk»
MC, Apon Record Company, Inc, США
1983 Rotaru-canadian tour-1983.jpg Софія Ротару, ВІА «Червона рута»
«Canadian Tour 1983»
LP,
Cansov Exchange Inc,Канада
2000 Pysanka-2000-pisni volodymyra ivasyuka.jpg Дует «Писанка»
«Пісні Володимира Івасюка»
MC, «Саме Так!»,Україна
2003 Rotaru-2003-2.jpg Софія Ротару
«Лебединая верность» (1976)
«Софія Ротару співає пісні Володимира Івасюка» (1977)
CDРосія
2003 Taras chubaj-nash ivasyuk.gif Тарас Чубай, «Плач Єремії»
«Наш Івасюк»
CD, Атлантік, Україна
2000 Konkurs-ivasiuk.jpg «Переможці Міжнародних конкурсів молодих виконавців української естрадної пісні ім. Володимира Івасюка» CD, Телеканал СТБ,Україна
2000 Cd chernivci.jpg Володимир Івасюк. «Я піду в далекі гори»
різні виконавці
CDУкраїна
2004 Rotaru-2004-teche voda.gif Софія Ротару
«Тече вода»
Franchising records,Україна
2004 Ivasyuk songs 1.jpg Пісні Володимира Івасюка.
Частина 1 «Пісня буде поміж нас»
CD, Franchising records, Україна
2004 Ivasyuk songs 2.jpg Пісні Володимира Івасюка.
Частина 2 «Відлуння твоїх кроків»
CD, Franchising records, Україна
2007 O stahiv-pamyati ivasyuka-2007.jpg Остап Стахів
«Пам'яті В. Івасюка»
CDУкраїна
2007 Mp3-pisni ivasyuka-2007.jpg Українська колекція mp3.
«Пісні Володимира Івасюка»
MP3, Астра, Україна

 

 

Відео

 

 Володимир Івасюк "Я піду в далекі гори"

 

Джерела: 

http://www.ivasyuk.org.ua/

http://uk.wikipedia.org/

 

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud445.jpg
Свята наша земля
pryr60.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.