20 | 08 | 2017

Каратепський напис

Каратепський напис

Свідок давності, величі і святості києво-руської землі, орійської (праукраїнської) віри та мови, а також автентичності Влескниги – широкий напис біля «Брами левів» у Каратепі, південно-східна Турція, приблизно VІ-V ст. до н. е.
Зроблений праукраїнською мовою фінікійською абеткою. Розшифрований американцем Джоном (Іваном) Стойко, переклад на сучасну українську мову та примітки Сергія Піддубного. Повністю текст буде надрукований в другому виданні книги «Код України-Руси», що має вийти незабаром у видавництві «Мандрівець».
 

Розшифрований Іваном Стойко

 
1. велике ви ж то уче ора го ма роки ми бає бо ми ори
 
2. ори бо є і ви усі віру ора ви уче роки що і як було і луна ще
 
3. побає ще ми би її буле лунаще уяве ми учує ви що не доучив
 
4. ора (бу)ле луна ще народ ма велику віру це бо щехи вірили
 
5. ще се учу бо рущі ми і ви научу коли ми нащитані у кию1
 
6. що уче усі ми бо уче що льубе ще уче ще уяву велику бо хора то
 
7. є і ви льяка го го бає го го учи ще у полі бає ще у полі учи ще дольу ту
 
8. ще долати ма бо мир ми бає учу ви є ще уче усі ми ора то і що є це ще
 
9. уче ті рухи великі у кию го ора бо ви усі коли ма віру цьу і уче но
 
10. ма та віра луну ма льубі ще учи і побає велика є се руси віра
 
11. учи наше ма велике бо є кого ви ви ма но учи усе то велике
 
12. у кию ще як уче ви по мові уміти побає але у кию, що є (ви) і ким
 
13. ми де кощі то но учи ма льубо що є і мина учи мило велике
 
14. зато ма у кию уха ціни ті баї помає що ма щехи ще ще
 
15. ви сущі ори бо ще ма бо уяву пора рущі ви усі ма уяву
 
16. коли є мета що пишу учу велике ви ж то учи ора се тіло ще
 
17. но учи ма але і велику дольу но то ма ще ухо ще ще го (ора) ще то є усі
 
18. но що ми льуд той моле ще учи буле і велику віру це то бо
 
19. суще усе ваше ми є бо ляка єго ще є кощі ви усі коли
 
20. льака ви ж (вас же) то учи ора буле і тіло ще не ора рущі ви (вам) льаки носе.
 
21. ма ухо це то пома є немощі це ваші ще усі уче ора.
 
 

Переклад сучасною мовою і примітки Сергія Піддубного:

 
 
1. Великому вчить Ора Господь віками нас, бо ми ори.
 
2. Ори є і ви усі. Віру Ора вчіть завжди – що як було і що є.
 
3. Побачимо ще ми колишню славу Уяви2нашої. Ви почуєте, що я не доучив.
 
4. Ора слава лине. Народ має велику віру, бо щехи3вірили.
 
5. Ще це вчу, бо руси ми, і вас навчу, якщо ми зараховані4в Києві.
 
6. Що вчимо? Усі ми вчимо що любе нам. Вчимо цю велику Уяву, бо Хора5то
 
7. є і вас застерігає. Господа, Господа слухайтеся; Господа, Господа вивчайте! У Полі6каже, і у Полі вчіться долі ( життя) тої.
 
8. “Ще перемагати маємо, бо світ наш”, – каже. І я учу вас цьому. Вчить Ора усіх, що це є,
 
9. вчить ті рухи7великі у Києві. Господа Ори діти ви усі, якщо маєте його віру і науку. Тому
 
10. має та віра славу. Мусите, любі, вчитись і прозрієте: велика є ця віра Руси.
 
11. Нашому маєте навчатись, бо воно велике. У кого все те велике ви маєте вивчати?
 
12. У Києві ви навчитесь “по мові уміти”8. Повідає Ола9в Києві, що є ви і ким є
 
13. ми. Де кощі10, те маєте любо вчити – що є і минає, учити ретельно велике.
 
14. Тому майте у Києві вуха. Цініть ті розповіді, й помаєте те, що мають щехи. Ще
 
15. ви сущі11ори, бо маєте Уяву. Пора, руси, щоб ви усі мали Уяву
 
16. та мету одну, про що й пишу. Вчу великому, а ви учіться не тільки Оровому ратному ділу,
 
17. а й маєте вивчати його велику долю слухняно.
 
18. Про що ми ще молимо люд той? Учити те, що було й цю велику віру. То бо
 
19. є правдиве все ваше. Ми застерігаємо людей: кощі12є ви, якщо
 
20. вас лякає вчення Ора про колишню славу. Не Ор, руси, вам страхи дає.
 
21. “Маєте вуха – це допоможе немочі вашої позбутись”, – вчить Ора.
 
 
Джерело: сайт "Ятрань"
Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud260.jpg
Свята наша земля
pryr94.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.