17 | 10 | 2017

Свята Кола Сварожого на 7519 літо від Трипілля, 2011 нового літочислення

ОБ'єднання Рідновірів України. Свята Кола Сварожого на 7519 літо від Трипілля, 2011 нового літочислення. (Синім кольором позначені свята, які впроваджені Галиною Лозко як обов`язокві серед громад Об`єднання Рідновірів України).

 

5 березня 2011 року - Новоліття 7519 літа від Трипілля. Весняний Щедрий Вечір. Наші пращури починали нове літо (Новий рік) з першим весняним Молодиком (Молодим Місяцем), який настає перед весняним рівноденням. Співалися весняні щедрівки.

Березень

15 березня* -Вербиця

19 березня* - Чистий четвер (Навський Великдень, поминання предків). Купається вся родина, після чого залишає купіль, рушники і страви для Пращурів на всю ніч. У цей день Мороза пригощають киселем, щоб не було заморозків на посіви:"Мороз, Мороз, іди їсти кисіль! Не бий жито - бий кукіль!". Корисне купання в холодній воді річки, навіть якщо ще є лід (занурювання в ополонку). Дівки чешуть косу під яблунею, щоб гарно росла; умиваються зі срібного посуду для краси. Готують "четвергову сіль", перепікаючи її в печі (використовують як оберіг).

22 березня* - Великдень Дажбожий: "Це повінчаємо Сварога і Землю і справимо весілля їм, як для мужа і жони, бо ми - діти їхні" (Велесова Книга). Сонце на Великдень грає, тому молодь намагається до схід Сонця залізти якомога вище, аби побачити його гру. В цей день слід дзвонити в маленькі дзвіночки, скликаючи всіх добрих Духів Роду. Молодь катається на гойдалках, які в давнину підвішували до дерев, такі гойдалки називалися "релі". Даруються писанки (ні в якому разі не порожні "видутки", куплені на базарі, а повні й виписані власноруч) і крашанки, пригощають великодніми "бабками" і "куличами", славлять Дажбога. Великоднє цілування - давній язичницький обряд, покликаний створювати лад і хороші дружні відносини між людьми. Це сонячне свято відмічається у першу неділю після весняного рівнодення, незалежно від фази місяця.

25 березня - Благовіщення (Богиня Весни приходить). Богиня Весни пробуджує Блискавицю - жіночу пару Перуна. В цей день суворі заборони починати всяку справу, "навіть пташки гнізда не в'ють" (поганий час для будь-якого почину і зачаття).

26 березня - Благовісник (Перун-грім пробуджується). Пробуджується Бог Перун і своїм громом сповіщує Землю про весняні зародки Життя). Саме з цього часу все починають.

29 березня* - Радуниця (поминальні обряди). Випадає в наступну неділю після Великодня. Прихід на землю душ наших Пращурів. Поминали їх крашанками з великоднім хлібом :"Хай радуються на Луках Сварожих!" Існує приказка:"На Радуницю рано - орють, вдень - плачуть, а ввечері - скачуть". Відвідують кладовища, окликають кожного покійного на ім'я, качають крашанки на могилах, залишають їх тут разом із покришеним хлібом, пирогами, млинцями. Також виливають на могили вино, пиво, масло - всім цим "годують покійних". Увечері збираються на загальну братчину.

Квітень

*15 квітня - Права середа. Свято Прави (ведійська Рита) - Божественного закону, який правує Всесвітом, ростом рослин, родючістю всього живого на Землі й на Небі, дощем і вітром, зміною пір року, дня і ночі. Саме від "Божественної Прави" походять правда, праведність, правосуддя, справедливість, мудрі правителі (ті, хто знають Закони Прави). Цей день завжди випадає у середу (25 день після Великодня), тому в народі досі збереглася назва "Права середа". Саме від цього Закону Прави, який славили піснями, походить давня назва нашої Правіри - Православ'я. Це свято ще має назву "Рахманський Великдень". Існує повір'я, що далеко за морем живуть святі "рахмани" (брахмани), яким сповіщається, що в Україні вже настав Великдень. Для цього на воду річок, які течуть у море, пускають скаралупу від крашанок, можливо, тому цей день ще називають "переплавною середою".

22 квітня - Красна гора, Велика Лада, Лельник, Ляльник (свято пробудження жіночої любові). Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Пісні й хороводи водять на честь доньки Лади - Богині Лелі.В цей день відбуваються сватання, заручини та весняні весілля. Богині-покровительці шлюбу приносять пожертви білого хліба та білого півня.

23 квітня - Ярило - Бог весняного Сонця, пристрасті й полум'яного кохання. Це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Парубки вибирають собі пару. Лельники у деяких давніх слов'янських країнах святкували протягом цілого місяця. Мати-Земля "відмикається" після зимової сплячки.

Травень

1 травня – Майя – давньослов`янська Богиня рослинності, яка вкриває, "замаює” листом дерева, вкриває землю зеленотрав`ям. Її свято довго відзначали жінки по всій Європі, за що церква переслідувала учасниць цих свят, а інквізиція спалювала їх як відьом.

2 травня - Свято Живи, Солов'їний Великдень (прилітають соловейки). За повір'ям, Богиня Жива перетворюється в зозулю і починає пророкувати (кувати) довгі літа Життя. Моляться про довголіття та здоров'я.

*4-10 травня - Русалії (Русальський тиждень, Зелений тиждень, Трійця). Свято Берегинь Роду: поминають Душі Праматерів, приносять пожертви із свіжовипеченого хліба на воді річок (особливо на Русальчин Великдень - 7 травня, четвер). У суботу разом із зеленим клечанням Душі заходять до осель, щоб подивитися на наше Життя. У Велесовій Книзі записано:" Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку по стежці Права, слава!"У ці дні завивають вінки, заплітають берізку, заквітчують хату і подвір'я. Жінки розвішують на деревах рушники, стрічки, шматочки полотна - "Русалкам на сорочки", дівчата кидають на воду вінки, пахучі зела (лепеху, полин, любисток, м'яту, шовкову траву) - це є пожертви Русалкам перед початком купального сезону.

*7 травня - Русальчин Великдень (четвер).

10 травня – Зільник. В цей день збирають всяке весняне зілля і копають цілюще коріння. День знахарок. Після збору трав жінки влаштували колективне купання в трав'яному напарі. Урочистий обід у лісі. Обрядові страви: яєшня, вареники, риба, ряжанка. Перед обідом складають пожертву траві – виливають хмільний напій.

Червень

15 червня - Світовид літній, Видів День (показ мистецьких творів, сприятливий час для лікування очей). Славлять Світовида літнього (Дива) як Бога всевидючого, хваляться перед Ним багатством, красою і здоров'ям. У цей день можна навчитися всякому мистецтву, яке людина може побачити (бо сьогодні, "що виджу, те вмію"). Світовид розкриває таємниці досі невидимого.

*21 червня - Літнє сонцестояння.

*21-22 червня - Купайло (Собітка, Сонцекрес). Найдовший у році день. Саме у цю чарівну ніч слід шукати цвіт папороті, а на світанку збирати цілюще зілля. Обряди Купальського свята такі: заплітання купальського деревця, стрибання через священний вогонь, виплітання вінків для ворожіння, збір цілющого зілля, купання у річках, знайомство та сватання, зустріч купальського Сонця. Палаюче колесо крутять згори у річку - літо повертає на осінь. Сьогодні час Щасливого Шлюбу.

29 червня – свято Водяника. Рибалки вшановують його пожертвами у вигляді тютюну, пива, першої спійманої риби. Жінки сплітають рибалкам вінки з рослин, що нині має назву "петрів батіг” (цикорій).

Липень

14 липня - Стрибог (Посвистач, Позвізд) - Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. Вшановують Його хлібом, варениками, якими пригощають чотирьох Вітрів біля води.

20 липня - Свято Перуна (покровитель чоловіків, воїнів, громовержець). "Слава Богу Перуну Вогнекудрому, який стріли на ворогів верже, і вірно по стежці вперед веде, бо єсть він воїнам суд і честь, і яко златорун - милостив, всеправеден єсть!" (Велесова Книга). Перун - це Син Божий, якого Отець Сварог посилає на землю у вигляді блискавичної енергії.

22 липня – Перуниця (Блискавиця) – жіноча пара Перуна-громовержця. В її день не працюють в полі, щоб не ображати Богиню.

27 липня - Чур, Пращур (народна назва "Паликопа", з санскритського чур - палити). Чур (Цур) вважається сторожем родових Звичаїв, Богом "межового вогню" - він пильнує майно і власність Роду ("Чур - моє!", "Цур - моє!"). Велесова Книга оповідає:"Усяк рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками, - тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо". В цей день роздають дітям печиво "сончата", стрибають через багаття. Вшановують також Дажбога - покровителя обжинок.

Серпень

1 серпня - Медово-маковий Спас (Свято Врожаю).

6 серпня - Яблучний Спас (Свято Врожаю).

16 серпня - Хлібний Спас (посвячують зерно, з нового борошна випікають хліб).

У народі крім названих, збереглися ще такі назви як Грибний, Ягідний, Горіховий, Полотняний, Спас на воді, або мокрий Спас. Мабудь у давні часи їх було ще більше, бо кожному овочу свій строк. Кожний овоч як плід Землі й Сонця має бути присвячений Рідним Богам, також ніяких заборон на їх вживання не було. Перші овочі, квіти, мед та медові соти, мак, хліб з нового врожаю освячують рідними молитвами, пригощають ними близьких - таким є обряд початку споживання перших плодів. На Спасівку Душі Пращурів також відвідують свої родини.

16 серпня – Свято Лісовика. Йому кладуть пожертву (хліб, кашу та ін.) на лісовій галявині, щоб "не водив” по лісу.

19 серпня – Посвистач (Стрибог). Вшановують Бога Вітру. Примічають погоду: якщо вітер теплий, беде гарний врожай.

Вересень

1 вересня – Свято Вогню. "Свіччине Весілля”. Весілля Комина. Перше запалювання осіннього вогню. Вікові посвячення (пострижини). Вшановують домашнє вогнище. Святкове молодіжне гуляння. Жартівливий похорон комах.

4 вересня – Осінні Перун і Перуниця. Останні в році громи засинають на зиму.

8-9 вересня – Богині-Рожаниці (жіночі родинні і родильні свята). Жінки викликають кожна свою Рожаницю:"Жертву тобі правим - овсяне борошно, і так співаємо славу і велич твою" - таке жертвопринесення справляють жінки на березі річок, посипаючи борошно на воду заквітчані калачі та бублики. Мами поливають дочок водою на порозі свого Дому, щоб росли щасливі та здорові.

14 вересня - Свято Вирію (Здвиження; відліт пташок, ховання змій під Землю). Молитви до Духів Пращурів, яким птахи донесуть звістку зі світу Яви. Прощання з теплом. Початок осінніх вечорниць.

*23 вересня - осіннє рівнодення.

*23 вересня - Світовид осінній (осіннє рівнодення, духовні пошуки, мистецькі заняття). Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець (чи господар хати) ховався за хлібом і запитував, чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав: "Дай, Боже, щоб і на той рік хліб родив такий високий!" (щоб не було його видно за хлібом).

Жовтень

1 жовтня - Мати Слава (Покрова). "Б'є крилами Мати-Слава і кличе нас, щоб ішли за землю нашу і билися за огнища племені нашого, бо ми є русичі!". Покровителями споконвіку вважалися ті Боги й Богині, які були рідними для народу - "по крові тіла" (Велесова Книга).

*10 жовтня - Дідова Субота - Зворожини, Осінні Діди. Поминальний День. Громада літніх людей, навіть у холодну пору, варила куліш на лоні природи, який споживали там же, сидячи на землі. Вони знали, що скоро "відправляться на Луки Сварожі", тому й свято назване Сварожини-Зворожини. Завжди відмічається в суботу.

*16 жовтня - Свято Мокоші, Бабина П'ятниця. Мокоша - Покровителька жінок, роду та немовлят. Її свято завжди в п'ятницю. Приносять Мокоші хліб, калину, прядиво, щоб напряла Вона довгу нитку Життя. Суворі заборони цього дня такі: не шити, не різати, не працювати з нитками, прядивом, веретином тощо. Згадуються всі Богині: Лада, Леля, Дана, Доля, Недоля, Мокоша, Мати Слава, Жива. Освячують квіти, які протягом року використовують у лікуванні. Мати-Земля "замикається" на зимову сплячку.

Листопад

1 листопада - Свято Сварога, який є Праотцем всього роду Богів. Саме він викував для русичів перший плуг і золоту обручку, тому є небесним ковалем (Тврцем Світу і Людей), покровителем хліборобства і шлюбу. Богом Небесного Зодіаку - Кола Сварожого. За київськими легендами, в цей день Він починає виготовляти плуг який скине з неба русичам на Різдво. Тому "Хвалимо Сварога, який цьому Роду Божеському є началом, і всенькому роду криниця вічна, яка витікає влітку від джерела свого, і взимку ніколи не замерзає" (Велесова Книга).

24 листопада - Свято Богині Долі (дівоча посвята). Дівчата ворожать на подружжя, Вечорниці. Вагітні жінки молять Богиню про добрі пологи.

30 листопада - Калита (парубоча посвята). Свято парубочої долі - парубки вибирають пару. В цей день молодих хлопців посвячують у дорослих парубків та приймають до парубочої громади. Молоді парубки стрибають до Калити, прилучаючись до жіночого початку Природи. Навіть у епоху Двовір`я в цей день, який мав назву свята Андрія, проводилися т.зв. Андріївські вечорниці.

Грудень

6 грудня - Свято Велеса (Діда Мороза). Він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з мішком подарунків). З його приходом починається вивчення колядок, підготовка до Різдва. "Це Велес Навчив Праотців наших орати землю і злаки сіяти, і жати віна-вінча на полях страдних і ставити Снопа до огнища, і чтити Його як Отця Божого!" - записано у Велесовій Книзі.

*21 грудня - Зимове сонцестояння.

*21 грудня - Різдво Божича-Коляди, народжується молоде сонячне світло, яке навесні оживляють Землю і всю Природу. Закінчення Корочуна - найтемнішої частини року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі Дванадцять (або тринадцять) страв, за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі. "Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обменіте". Колядування - колядки розповідають про Сотворення Світу. В кінці обряду громада ділить священне причастя - Різдвянний Божичний коровай.

*22 грудня - Свято Рода. Наступний день після Різдва. Відвідують своїх рідних та близьких, пригощають пирогами, пивом і медом. Головні побажання цих Родових свят:"Хай все добре народжується!"

Січень

*3 січня 2012 року - Свято Богині Дани (Водокрес). На дванадцятий день після Різдва Божича-Коляди народжується жіночий початок Всесвіту - Богиня Дана, покровителька води. Саме в цей день, як твердять астрономи, Земля перебуває найближче до Сонця, тому вода набуває особливих цілющих властивостей. А в народі збереглася віра:"Про що на Водосвяття помолишся, те збудеться". Богиня Дана дає дівкам добрих чоловіків, тому вони обов'язково йдуть до річки по святу водицю.

18 січня 2012 року - Відунське свято, збори жерців.

25 січня 2012 року – Свято Домовика. Йому кладуть свіжий хліб або кашу (залишають на ніч на печі чи на столі) і просять оберегти господарство, домашніх тварин.

Лютий

2 лютого 2012 року - Стрітення (Громниця). Перша зустріч Зими з Весною. Молитви до Сонця. З цього дня можна починати вивчати пісні-веснянки, розмальовувати писанки. В давні часи в цей день запалювали смолоскипи чи "громичні свічки". У народі кажуть: яке Стрітення - така й весна.

*08-14 лютого 2012 року - Велесовий тиждень, який іноді називали ще "Чортовим".

11 лютого 2012 року – Велике Свято Велеса. Вшановують Бога багатства, достатку й добробуту, мудрості та таємних знань такою молитвою: ”Молимо Велеса, Отця нашого, хай потягне в небі коня Сварожого і хай прийде до нас сурі вішати, золоті Кола вертячи! Бо то Сонце наше як святе для домівок наших, і перед ним блідне лик вогнищ домашніх!” (Велесова Книга). Випікають житній хліб, яким годують домашню худібку, варять пиво, освячують хліби.

21 лютого 2012 року – Весняний Стрибог віє до Весни.

*22-28 лютого 2012 року - Колодій (Масляна). Парубки вибирають наречених. Магія родючості - неодруженим парубкам жінки прив'язують колодку (символ продовження роду). Обрядові страви цього тижня переважно молочно-масляні (вареники, пироги з сиром і сметаною, млинці тощо). На цьому тижні не шиють і не прядуть.

24 лютого 2012 року – Лелечини. Свято тотемного птаха українців. Важають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію. Початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: "перший раз гладке (яйце), а другий раз пухке (пташення)”.


*22 березня 2012 року - Народжується перший весняний Молодик, Новоліття 7520 від Трипілля.

 

Джерело: сайт mokosha.at.ua

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud367.jpg
Свята наша земля
pryr113.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.