25 | 05 | 2017

I Всеукраїнський козацький фестиваль "Богданові звитяги" м. Городок 30-31 липня 2011 р. м.Городок, Львівська обл.

Логотип:Фестиваль БОГДАНОВІ ЗВИТЯГИ. м.Городок, Львівська обл." align="left">30 - 31 липня в історичному містечку Городок (20 км від Львова) відбудеться Перший Всеукраїнський козацький фестиваль “Богданові звитяги”.Вперше на теренах Західної України грандіозне дійство яке об`єднує українців.

Фестиваль проводитиметься на місцях історичної переможної битви військ Богдана Хмельницького з польськими військами під Городком, тому й отримав назву «Богданові звитяги».

Гетьман Богдан Хмельницький виграв багато битв, однак на теренах Львівщини ця, битва під Городком 1655 року — найбільша, найвідоміша виграна битва, яка у свій час сколихнула цілу Європу.

 

Мета фестивалю – відродження та розвиток історичних, культурних традицій Українського козацтва, об’єднання козацьких організацій, виховання патріотизму, національної гідності та поваги до знакових подій української історії.

 

ПРОГРАМА Першого Всеукраїнського козацького фестивалю “Богданові звитяги”.

 


І-ий день.  30 липня 2011 р. (субота)


09.00 –  11.00 – заїзд та розміщення учасників козацьких організацій, гостей.

10.00 – виїзд представників ЗМІ від Львівської ОДА. (контактний тел.0679498568);

11.00 –  початок роботи ярмарок,  майстер-класів, виставок  виробів народних майстрів.

13.00 – прес-конференція для ЗМІ з місця проведення фестивалю.


* Майданчик творчості для дітей: майстер-класи, лотерея  та інше.



Велика сцена


12.00 – 13.30 – виступи художніх колективів району, області.

13.30 – 15.00 – марш-паради козацьких організацій, їх представлення.

15.00 – святковий молебен.

15.30 – 16.00 – виступи художніх колективів області.

16.00 – 18.30 – налаштування апаратури.

18.30 – концертна програма відомих гуртів України:

- гурт «Кожному своє»;

- Олеся Киричук;

- заслужений артист України Андрій Заліско;

- Богдан Цісінський ;

- Лілія Ваврін;

- ватага  «Дзвони Сонця»;

- гурт «Мандри»

23.15 -  лазерне шоу.

23.30 – 01.00 – запальна нічна дискотека.



Мала сцена


12.00 – 15.00 – показові виступи, тренування та майстер – клас бойового козацького мистецтва, ігри, забави, лотерея для дітей.

16.00-18.30  – виступи художніх колективів району, області.

18.30-22.00 – презентація  одягу МАМ м. Комарно, ігри, забави для дорослих, пивний конкурс, караоке.

 


ІІ-ий день



31 липня 2011 р (неділя)

10.00 – початок роботи майстер-класів, ярмарок, виставок виробів народних майстрів.

16.00 – прес-конференція для ЗМІ з місця проведення фестивалю.

*  Майданчик творчості для дітей: майстер-класи за участю МАМ м. Городка, м. Комарно.



Велика сцена


12.00 – 15.00 – виступи художніх колективів району, області.

15.00 – 16.00 – офіційна частина фестивалю (привітання керівників області, району, гостей).

16.00 – 18.30 – налаштування апаратури.

18.30 – концертна програма відомих гуртів України:

- Володимир Коциловський та гурт «Львівський вояж»;

- дует «Ми – леді»;

- гурт «Ватра»;

- гурт «Лесик Бенд»;

- гурт «Гайдамаки»;

23.20 – феєрверк.

23.30 – 01.00 – запальна нічна дискотека.



Мала сцена


12.00 – 15.00 – показові виступи, тренування та майстер-клас бойового козацького мистецтва, ігри, забави, лотерея для дітей.

16.00-18.30  – виступи художніх колективів району, області.

18.30-21.00 – презентація одягу МАМ м. Комарно, ігри, забави для дорослих.

21.00-21.30  – пивний конкурс.

22.00-23.00 – караоке.
 


А також кожного дня :


– Українська музика на всій території фестивалю;

– Козацькі забави;

– Конкурс на найкрасивіше та найкумедніше козацьке прізвище;

– Ярмарок виробів народних майстрів;

– Частування смачним медом та справжньою медовухою!

– Майстер-класи з ковальства, вишивки, писанкарства, трипільської кераміки, виготовлення іграшок та прикрас;

–  Байк-шоу

– “Як козаки куліш варили” – справжнє магічне дійство варіння козацького кулешу.

–  Показові виступи кінно-спортивного клубу;

– Показові виступи авіаційного спортивного клубу;

– Показові виступи вітрильного клубу;

– Показові виступи кікбоксерів;

– Змагання на квадроциклах;


Протягом фестивалю працюватиме виїзна торгівля, будуть відведені місця для таборування учасників, паркування автотранспорту, курсуватимуть додаткові рейси автотранспорту для довезення учасників та гостей до місця проведення фестивалю.
 

Перелік художніх колективів Львівської області,які братимуть участь у нашому фестивалі


- Оркестр народних інструментів Жидачівського РНД;

- Ансамбль бандуристів “Червона калина” м. Самбір;

- Троїсті музики  м. Ходорів;

- Танцювальний ансамбль “Наддністрянка” м. Ходорів;

- Чоловічий вокальний колектив “Діброва” м. Ходорів;

- Ансамбль пісні і музики РНД м.Стрий;

- Чоловічий вокальний гурт РНД м. Золочів;

- Чоловічий вокальний ансамбль м. Дрогобич;

- Чоловічий вокальний ансамбль м. Буськ;

- Вокальні колективи м.Новий Розділ;

- Козацький гурт м. Бібрка;

- Народний ансамбль народної пісні та музики “Соколи” м. Мостиська;

- Ансамбль народної пісні і музики «Бачівчанка» м. Перемишляни;

- Віра Манько – Тарабас м.Яворів;

- Танцювальна студія “Торро” м. Городок;

- Заслужений артист України Остап Стахів м. Львів;

- Арт-студія “Жайвір” м. Львів;

- Віктор Копоть - переможець фестивалю авторської пісні “Сьома струна”;

- Капела бандуристів “Карпати” м. Львів;

 

<IMG src="images/stories/zachody/festywali/galychyna/horodok/bogban-zwitjaga/bogd-zwyt_logo0.jpg" border="0" alt="Логотип:Фестиваль БОГДАНОВІ ЗВИТЯГИ. м.Городок, Львівська обл." align="left" style="border: 0; display: block; margin-left: NaNpx; margin-right: NaNpx; float: right;">

 

 

 

Художні колективи Городоччини


- Чоловічий квартет “Соколи” с. Суховоля;

- Танцювальний колектив “Мрія” с. Суховоля;

- Чоловічий вокальний ансамбль “Явір” м. Комарно;

- Танцювальний колектив м. Комарно;

- Троїсті музики с. Малий Любінь;

- Народний чоловічий хор с. Переможне;

- Чоловічий вокальний ансамбль с. Переможне;

- Танцювальний колектив “Любисток” с. Братковичі;

- Вокальний ансамбль “Братківчани” с. Братковичі;

- Вокально-інструментальний ансамбль “Дух часу” с. Монастирець;

- Дитячий вокальний ансамбль “Козачата” с. Керниця;

- Фольклорний колектив “Краяни” с. Черляни;

- Вокальний чоловічий ансамбль с. Путятичі;

- Ансамбль народних інструментів с. Підзвіринець;

- Танцювальний колектив “Барвінок” с. Завидовичі;

- Музично-вокальний ансамбль смт. Великий Любінь;

- Зразковий ансамбль танцю “Соняшник”   смт. Великий Любінь;

- Троїсті музики  смт. Великий Любінь;

- Вокальний дует сестер Яценко с. Градівка;

- Ансамбль бандуристів викладачів Городоцької ДМШ;

- Чоловічий октет  ”Передзвін”  м. Городок;

- Вокальний жіночий ансамбль “Берегиня”   м. Городок;

- Танцювальний ансамбль “Галичина”  м. Городок;

- Ансамбль народної музики “Промінь” м. Городок;

- Зразковий ансамбль танцю “Росинка”   м. Городок;

- Дует сестер Бабкевич  м. Городок;

- Ватага  ”Дзвони сонця”  м. Городок.



Перелік майстер-класів



Городоцької  МАМ ім. Петра Андрусіва

- Образотворче мистецтво

- Пластичне моделювання

- Малюнок на склі

- Писанкарство

- Бісероплетіння

- Художня обробка дерева



Виставки творчих робіт  вихованців  Городоцької МАМ ім. Петра Андрусіва


-Гурток “Малюнок на склі”: декоративний розпис по склу (вази, тарілки, пляшки, виготовлення листівок)

-Гурток “Народні промисли”: писанкарство, бісероплетіння (гардани, комірці, писанки, ткацтво)

- Гурток “Художня обробка деревини”: випалювання (картини, сувеніри, медальйони)

- Гурток “Художній вітраж”: сувеніри, підсвічники, підставки, картини, вітражі

- Гурток “Пластичне моделювання”: сувеніри, медалі, емблеми фестивалю

-Гурток “Ужиткове мистецтво”: вишивка стрічками, картини, сувеніри, прикраси на козацьку тематику,  ляльки мотанки

-Гурток “В”язання”: сувеніри, ляльки мотанки, емблема.
 


Виставки творчих робіт вихованців  Комарнівської МАМ

 

- Образотворче мистецтво

- Художні вироби із бісеру

-Художня обробка деревини

- Художня кераміка

- Мала пластика

- Художнє в”язання

- Художня вишивка

- Витинанка

- Художнє моделювання одягу

- Живопис на склі

 

 

Відеореклама



 

 

Доїзд до фестивалю

 

Добратися до місця проведення  Першого всеукраїнського фестивалю „Богданові звитяги” можна так:

 

Електропоїздами „Львів - Мостиська II, Львів- Судова Вишня ”  з приміського залізничного вокзалу м. Львова до зупинки „Городок”. Розклад руху електропоїздів тут: Розклад руху поїздів ст. Городок (вартість проїзду 7 грив.)

<IMG src="images/stories/zachody/festywali/galychyna/horodok/bogban-zwitjaga/543x247kartadoizdy.jpg" border="0" alt="Розташування: Фестиваль БОГДАНОВІ ЗВИТЯГИ. м.Городок, Львівська обл." align="right">


Автобусами та  маршрутними таксі з головного та приміського вокзалів  зі  Львова до м. Городка.  Розклад руху автобусів та маршрутного таксі  тут:  Розклад руху автобусів АС Городок (вартість проїзду 7 грив.)

30-31 липня буде організовано доїзд  до місця проведення фестивалю маршрутними таксі із приміського вокзалу м. Львова та із  залізничної станції "Городок" м. Городка від 8:00 год. до 24:00 год.

 

Організатори:

Ел. пошта:     Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Телефон:     (0231)30-230, 32-154  Факс:     (0231) 30-230; 30314


Інформація:     Городоцька районна державна адміністрація

Україна, Львівська область, 81500 м.Городок, вул. Б.Хмельницького, 2    E-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Відділ внутрішньої політики Городоцької РДА


Контактна особа з питань проведення фестивалю: Дарія Грецко

тел. (03231)32-154




Відповідальний за організацію і розміщення атракціонних та торгових закладів

Голова ГО "РФР "Городоччина": Андрій Хома  тел. 097-28-90-630 e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.



Контактна особа по роботі із спонсорськими організаціями

Директор ГО "АРР "Городоччина": Тарас Окрепкий  тел. 067-60-85-916

 

Родовіда. Родолюбіє
Рідна Віра Українців
Держава Роду Нашого
Нищення нашої спащини
Сучасний світ. Людство
Релігії у світі
Ми - Українці !
ljud123.jpg
Свята наша земля
pryr138.jpg
Нове на сайті

Час: деякі властивості. Дослідження

Що таке час? Це питання до сьогодні не є однозначним, і мабть до кращого, що на сучасному етпаі розвтику (чи, точніше, деградації) людства "час"  як фізична реальність не підвладна "науковцям".
Але наші прекди казали про Час. Згадаймо текст Велесової никги:

“Революціонер” – вечір пам’яті Олександра Капіноса у м.Львові 10.03.2015 р.

У м.Львові 10 березня, у вівторок, відбудеться вечір пам’яті Борця за Волю України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса. Цього дня йому мав би виповнитися 31 рік. Запрошуємо студентську молодь та всіх бажаючих прийти та вшанувати світлу пам'ять Звитяжця. 

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Знакова, історична подія світового значення: Перун повернувся і піднятий з Дніпра! Україна-Русь, пробудись!

   Дорогі  Браття і Сестри!
   У стольному граді Києві,  столиці України (столиці Русі) сталася знакова історична подія, важлива як для України і українського народу, так і для слов'янських народів та духовного поступу Людства.
   До берега ріки  Дніпра-Борисфена, у Видубичах, приплив скульптурний образ Перуна - захисника Русі, України (нащадка Русі), який був одним з головних Богів у пантеоні Русичів.
   ВІн поставлений у 2009 році  Старокиївській горі у Києві, був вночі таємно спиляний у 2012 році злочинцями.
   08 травня  2013 року  цей скульптурний образ піднятий з Дніпра. 

Декларація всенародного руху за відновлення конституційності і законності в України на Майдані Незалежності у м.Києві

Ради чого Українці боролись на Майдані?
Що в сьогоднішній ситуації МИ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД маємо вимагати від влади? 
Що нам у державі належить, чи ми в боргу перед кимось, чи інші держави винні нам? 
Хто керує Україною?
Українці є
в неволі, як за часів Т.Г.Шевченка - у своїй державі, вибореній ціною великої звитяги і страждань...

Чи є в Україні національний лідер?
Чи є організація, яка захищає, впрваджує в державну стратегію України  інтереси українців?
Чи є в Україні українська національна  ідея? Куди ми йдемо?
Чи є засадничою, керівною для українців  духовна система українського Роду - світогляд, розуміння Бога: саме наші, Предківські, споконвічні? 
Чи є в нашого народу духовна еліта, яка покаже керманичам, хай і майбутнім та всьому нашому етносу Шлях до визволення, до Щастя у своїй Державі?
 Хто дасть нам справжні, істинні знання - зараз для того, щб врятувати наш нарід?
Яка функція духовної (зокрема і релігійної) еліти в Україні?  

Це звернення, яке не побачили українці, було написане в часи Майдану  - але воно дає нам ключ до розуміння сьогоднішньої ситуації.

Світлана Сторожівська. Поезії]

Збірка поезії Світлани Сторожівської « Як сонце світу…», зачаровує чарівними картинами світу наших предків, автор віршів через призму себе тримаючись за  руку із сонцем занурює читачів у рідний світ уяви та явного.

 

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).

СВЯТВЕЧІРНІ вірування лемків . Ворожіння

Напередодні Різдва найчастіше згадуються різні традиції, пов’язані з християнською символікою цього свята. Однак, думаю, варто не забувати й про його язичницькі витоки, адже воно, поки стало християнським святом народження Христа, було поганським святом народження Сонця, а разом з ним і Світу.

Статті, дотичні до теми
Найбільш переглянуті статті
Категорії статей
Канали новин
Свята Українців. Купала

Громада "Вінець Бога" відсвяткувала свято Купала в Буші. (21.06.2014)

21 червня 2014 року представники нашої громади Рідної Віри «Вінець Бога» відвідали с.Буша Ямпільського району Вінницької області, яке відоме своїми історичними подіями героїчної оборони Козацьких часів, Гайдамацьким Яром, а також скельним Храмом дохристиянської доби із рельєфом релігійного змісту. Майже 6 000 років існує життя на цій мальовничий території, що розташована в долині злиття 3-х річок: Мурафи, Бушанки і Сухої Бушанки. Про це свідчать археологічні знахідки, датовані ще IV –III тисячоліттям до н.е.

21.06.2014 Громада "Червона Русь" (м.Львів) відсяткувала Свято Купала

21 червня 2014 року в Сколе, не березі річки Опір в національному парку "Сколівські Бескиди" Львівська громада Рідної Віри Українців-Русинів "Червона Русь" разом з  друзями - рідновірами із Стрия, Сколе, Івано-Франківська провели Свято Купала - одне з найвеличніших, основних чотирьох сонячних свят нашого народу, що святкується на літнє сонцестояння.


Громада «Вінець Бога» провела Купальське свято (2013 р.)

Громада Рідної Православної Віри «Вінець Бога» м. Вінниці провела 22 червня 2013 року в районі «Сабарів», на узбережжі священної для українців ріки Бог українське звичаєве свято Купала. Свято відбулося під гаслом «За Рідну Українську Віру».

Купальська Ватра на Дрогобиччині (2013р)

22-23 Кресеня (Червня) на Дрогобиччині відбудеться одне з сакральних і найдавніших українських свят - Свято Купала, Бога Літнього Сонцестояння, Бога молодості, краси, молодечої вибуялої волі, духовної нескоримості. Бога земних плодів, а також шлюбу!

 

Готуймося до Купальського свята! Купальські пісні

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.