– Пане Ігоре! Як ви ставитесь до такої львівської новації?

– Мені подобається, що в українському суспільстві починаються дискусії щодо релігійної традиції, метафізики, добра і зла. Люди мають гарну можливість вислухати аргументи різних сторін, багато чого навчитися і духовно збагатитися.

– Тоді відразу ж переходимо до аргументів. Пан Маринович стверджує, що нам не личить зневажати жидів, тому що до них належить Діва Марія. Згідно зі «Зверненням до спільноти УКУ», «є вреями були, зокрема, апостоли, члени найдавнішої християнської спільноти та майже всі автори Нового завіту (за винятком Луки). Єврейською була Пресвята Родина – Йосиф та Марія. Врешті-решт, по Своїй земній Матері євреєм був і Сам Ісус, Різдво Якого ми готуємось тепер зустрічати».

– Цей аргумент має три аспекти – логічний, історичний та метафізичний.

Почнемо з першого. Нам пропонують таку логічну конструкцію: «Якщо ви добре ставитесь до Ісуса і Марії, то повинні добре ставитися до їхнього народу, яким би він не був». Проте, такий підхід передбачає і симетричне твердження: «Якщо ви зневажаєте Іуду Іскаріота, то маєте зневажати його народ, яким би він не був». Це хибна логіка. Вона веде до крайнощів, до екстремізму.

– Добре, а що каже історія?

– Те, що Діва Марія й Ісус були галілеянами, а не іудеями. Галілеяни та іудеї були цілком окремими народами. Вони належали до різних рас – перші були арійцями, другі – семітами. Євангеліє розповідає, що галілеяни були завзятими рибалками та хліборобами, масово розводили свиней. Мабуть, любили сало з хлібом. Займалися бджолярством, вирощували льон. З іудеями в них були напружені стосунки, зокрема й через те, що семіти вважають свиню нечистою твариною. Змішані шлюби між ними були заборонені. В євангельські часи вони належали до різних держав: іудеї були підвладні Понтію Пилату, а галілеяни – Героду Антипі. Тож коли іудеї привели галілеянина Ісуса на суд до Пилата, той відразу ж відіслав Ісуса до правителя Галілеї. Додамо, що іудеям було категорично заборонено поселятися в Тиверіаді – столиці Галілеї. Державною мовою Галілеї була гелленська (давньогрецька). Цією мовою також карбували написи на галілейських монетах, нею писали юридичні документи. Гелленською мовою були написані всі чотири Євангелія.

– Керівництво УКУ стверджує, що всі апостоли були іудеями. Хіба не так?

– Почнемо з того, що всі апостоли, за винятком Іуди, були з Галілеї. Петро й Андрій були рибалками в Капернаумі, а походили з сусіднього міста Витсайда. Як відомо, рибальство і мореплавство не властиве для іудеїв та інших семітів. Їхнім «кораблем пустелі» завжди був верблюд.

Найпотужнішими апостолами були Яків та Іван Заведеї, які за це отримали ім’я Воанергес – «діти блискавки». Вони були двоюрідними братами Ісуса, синами Саломії – рідної сестри Діви Марії. Вони походили з Капернауму і за родом занять також були рибалками. До речі, прізвище Заведей («заспівувач», «заводіяка», «задерій») донині дуже поширене в Україні.

Всі 11 апостолів мали арійські імена. Іудеєм був лише Іуда Іскаріот, зрадник. Ось як про нього пише «Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона»: « Він був єдиним іудеєм серед апостолів, які всі були галілеянами, і виправдав собою давнє прислів’я «галілеянин любить честь, а іудей – гроші»«. Уточнимо, що це прислів’я взято з іудейського Талмуду.

– Тобто Ісус, Діва Марія і всі їхні родичі були галілеянами, а не іудеями?

– Саме так. Дім святого Йосипа був у Назареті. Згідно з церковним переданням, матір Ісуса походила з міста Сепфоріс, яке до 25 року н. е. було столицею Галілеї. Воно розташовувалось на відстані 5 км від Назарета, тож цілком природно, що Йосип одружився на дівчині з сусіднього поселення. Скоріше всього, що саме тут – у батьківській хаті – і народився Ісус. Тому Його називали не інакше, як Галілеянин або Ісус із Назарета. Туринська плащаниця зберегла його фотографію: Ісус був людиною європейського типу з атлетичною статурою, зростом 180 см і шляхетним виразом обличчя. Так виглядали кельти-галли-галілеяни, що були високими, русявими, білошкірими, з сильно розвиненою мускулатурою. Вони були відчутно вищими в порівнянні з іудеями. Згідно з даними археології, середній зріст тодішніх семітів Іудеї не перевищував 160 см (середній зріст нинішніх євреїв 162–165 см).

– Повернімось до образу Жида у вертепі. Це збірний образ єврейського народу чи справді щось метафізичне?

– Це збірний образ людей, які протистоять задумам Творця. Ось як про це сказано в Євангелії від Івана: « Сказав, отже, Ісус до іудеїв: Коли ви пробуватимете в Моїм слові, будете справжніми учнями Моїми; і ви пізнаєте правду, і правда визволить вас. Вони Йому відповіли: Ми потомки Авраама й не були ніколи невільниками ні в кого. Як же ти говориш: будете визволені? Ісус відповів їм: Істинно, істинно кажу вам: кожен, хто чинить гріх – гріха невільник. Чому ви не розумієте моєї мови? Бо ви не можете слухати мого слова. Диявол – ваш батько, і ви прагнете чинити волю батька вашого. Він був душогубець від початку і не тримався правди, бо правди нема в ньому: коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і брехні батько» (8.31–44).

Як бачимо, тут йдеться про грішників, які не бажають слухати Слово Боже, натомість чинять волю свого духовного батька – диявола, сатани, противника Творця. В описаній Євангелієм ситуації діти диявола були представлені місцевими іудеями. Проте тут же сказано, що вони можуть пізнати правду і стати справжніми учнями Ісуса. Отже, розділення на дітей Божих і дітей диявола відбувається не за етнічною ознакою, а за духовною спорідненістю зі Світлом або мороком, добром або злом.

Під час судилища над Ісусом присутні там іудеї вибрали сторону диявола: « Увесь же народ відповів, кажучи: Кров його на нас і на дітей наших!» (Матвій 27.25). Багато нинішніх іудеїв відчувають духовну спорідненість з тодішніми єрусалимськими іудеями. Проте вони можуть зробити інший вибір і стати вільними.

– На думку керівництва УКУ, причини наших проблем не в євреях, а в нас самих.

– Це вірна думка. Якщо якийсь організм обсідають паразити, то це вказує на слабкість самого цього організму. Євреї завжди були індикатором духовного здоров’я корінної нації. Якщо вона здорова, то євреї спокійно займаються своїми справами і нікому не шкодять. Якщо ж національний організм слабне, то вони виступають в ролі еволюційної антитези, яка спонукає націю до оздоровлення – інакше буде розкладена зсередини і тихо умре. Причини слабкості нинішнього українства треба шукати не в євреях, а в самих українцях, починаючи з їхнього світогляду і ставлення до життя.

– Пан Мирослав Маринович пропонує переосмислити образ зла і замість Жида використовувати образи Ірода та Смерті?

– Це слабка пропозиція. По-перше, історичний цар Герод (що значить «нащадок героя») не має стосунку до вертепного Ірода. За часів цього царя Іудея пережила найвищий розквіт, динамічно розвивалися містобудування і торгівля, проводилася сильна соціальна політика. Наприклад, коли приблизно в 25 р. до н. е. в Іудейському царстві стався неврожай і почався голод, а в казні не вистачало грошей, то Герод зібрав у своєму палаці все власне золото і обміняв його в Єгипті на хліб. Оперативна й ефективна боротьба з голодом здобула Іродові народну підтримку і обеззброїла його ворогів, повідомляє єврейський історик Йосип Флавій у книзі «Іудейська старовина». Секта фарисеїв ненавиділа Герода, передусім через те, що він належав до етносу ідумеїв – давніх ворогів євреїв. Окрім того, від був прихильником гелленізації (арієзації) Іудеї. Щоб помститися, фарисеї приписали йому різанину немовлят в околицях Віфлеєма Іудейського (ще один Віфлеєм був у Галілеї). Це брутальний наклеп, адже Герод помер у 4 р. до н. е., тобто за чотири роки до народження Ісуса в Галілеї. Жодної різанини не було і не могло бути.

А стосовно Смерті, то вона тим більше не може бути уособленням зла. Смерть – це момент звільнення безсмертного людського духу від фізичних оболонок, після чого настає його пробудження у світі духів. Після деякого «відпочинку» дух знову приходить на землю через народження у дитячому тілі. Тобто смерть – це важливий елемент циклічності, адже без неї не було б і народження. Наші предки це добре розуміли, тому казали, що «смерть – це середина життя». Відповідно, вони боялися не смерті, а негідного завершення земного життя, адже це впливало на успішність наступних втілень.

– До яких наслідків може призвести вертепна ініціатива УКУ?

– Тут суцільний позитив. По-перше, керівництво Університету зробило приємне своєму спонсору – Дмитру Фірташу. По-друге, народ тепер ще активніше буде використовувати образ Жида у вертепі. По-третє, завдяки публічним дискусіям зросте інтерес до Української Традиції.

– То коли українці відмовляться від Жидів у вертепі?

– Тоді, коли вони стануть настільки сильними і самодостатніми, що єврейське питання стане для них неактуальним і нецікавим. Тоді уособленням еволюційної антитези може стати якийсь китаєць або взагалі кіборг. Уявляєте собі вертеп зі злим Термінатором?

Так отож…

Джерело:  Сайт "Ятрань"